Георгій ЦИТАЇШВІЛІ (на верхньому фото), півзахисник, найкращий гравець фінального турніру:
- Як сприйняв той факт, що тебе визнали найкращим гравцем турніру?
- Коли я їхав на фінальний турнір, то поставив собі за мету показати все, що я вмію – як у командній грі, так і індивідуальну майстерність. Тренери поставили перед нами завдання, які ми намагалися виконати.
- Як би оцінив рівень суперників по фінальному турніру?
- Якщо чесно, у групі було складніше, ніж у фіналі. Але вирішальний матч також виявився непростим – великий стадіон, більше потрібно бігати. Але ми залишили всі сили на полі та виграли матч.
- Як вважаєш, якби у фіналі грали з «Дніпром», було би складніше?
- Як на мене, було би легше, оскільки «Чорноморець» більшою мірою оборонявся, а «Дніпро» сам грає у футбол та дозволяє це робити супернику.
- Швидкий м’яч полегшив завдання?
- Звичайно. Якщо швидко забиваєш, після цього завжди стає легше – суперник починає панікувати, а в нас з’являється додаткова впевненість.
- Ви забили перший, другий, третій м’ячі, але продовжували бігти вперед…
- Тренери сказали нам у перерві, щоб ми забули про свою перевагу, ніби виходимо на другий тайм за рахунку 0:0. Ми послухали їх та забили ще.
- Із тих м’ячів, які ти забив, який сподобався найбільше?
- Якщо казати про фінальний матч, то другий. Пройшла класна швидкісна атака, я відкрився, обіграв та пробив. Ще красивий м’яч забив на груповому турнірі у ворота «Металіста», але в тій ситуації, незважаючи на красу голу, я припустився помилки, оскільки занадто широко відкрився під передачу.
- За тим арсеналом техніко-тактичних дій, чи можна назвати вас ідеальною командою?
- Якщо не розслаблятися, то, думаю, можна. Якщо працювати над собою та крок за кроком виконувати поставлені завдання, то всі хлопці, які в нас є, можуть грати в першій команді «Динамо» (посміхається). Ми давно вже граємо разом, звідси й таке взаєморозуміння на полі.
* * *
Олександр МЕЛЬНИК, капітан команди:
- Це цілком заслужена наша перемога, адже ми на стабільно хорошому рівні провели цей фінальний турнір. Таким чином нам вдалося реабілітуватися за попередній сезон, коли ми зазнали випадкової поразки від «Шахтаря» та не змогли претендувати на золоті нагороди. Сподіваюся, наступного сезону ми так само будемо на висоті.
- Якщо брати лише фінальний матч, рахунок 6:0 багато про що говорить?
- Просто блискуче відіграла вся команда, в обороні особливих помилок не припускалися, при цьому вдалося багато забити. Слава Богу.
- Чи можна сказати, в кожній із ліній є по лідеру й загалом команда є доволі збалансованою?
- Я би не сказав, що в нас є яскраво виражений лідер, адже грає вся команда. Будемо старатися грати так і надалі.
- «Динамо» здобуло чотири перемоги на фінальному турнірі, забило найбільше (17-ть) м’ячів. Виходить, гідних конкурентів для вашої команди цього сезону не виявилося?
- Ні, звичайно, хороші команди є, але ми найкращі.
- За рахунок чого вам вдалося стати найкращими?
- Дякую нашим тренерам, які навчили нас правильно грати у футбол. Звичайно, є ще до чого прагнути, але на даному етапі цього вистачило, аби стати чемпіонами.
- Той арсенал техніко-тактичних дій, як індивідуальних, так і колективних, дозволяє дивитися в майбутнє з оптимізмом?
- Звичайно. Сподіваюся, що більшість із наших гравців, якщо не всі, потраплять до юнацької збірної 2000 р.н. Будемо рухатися вперед, а там побачимо.
* * *
Станіслав СОРОКІН, півзахисник/нападник, найкращий нападник фінального турніру:
- Тебе визнали найкращим нападником турніру. Чи стало це визнання несподіванкою для тебе?
- Перш за все, я радий цьому факту, оскільки на турнірі було багато хороших конкурентів. Але зупинятися на досягнутому не потрібно, буду прогресувати та рухатися далі.
- Чи рахував, скільки м’ячів забив у фінальному турнірі?
- Якщо чесно, то ні. Я просто граю у своє задоволення. Головне, що команда перемагає, а скільки я забив, не так важливо.
- Атакуючий потенціал команди просто вражає – 17 м’ячів у чотирьох матчах. Із чим пов’язана подібна результативність?
- Ми на тренуваннях багато працюємо над точністю передач, завершенням атак. Усе, чого вимагають від нас тренери, ми намагаємося виконувати на футбольному полі.
- Враховуючи розгромний рахунок, наскільки важко склався для вас фінальний матч?
- Фінал є фінал, і у вирішальному матчі може статися все, що завгодно. Тренери нам порадили не бігати багато із м’ячем по спеці (матч розпочався о 12.30, коли стовпчики термометра показували +27°С – прим.), і ми старалися грати у свій футбол.
- Який матч був найважчим у фінальному турнірі?
- Будь-який суперник важкий по-своєму. Якщо когось усе ж виокремлювати, то я назвав би «Металіст». У них хороший підбір гравців, і вони склали нам гідну конкуренцію.
- Чого можна чекати від вашої команди в майбутньому?
- Усі хлопці хочуть грати в першій команді «Динамо» та національній збірній. Будемо працювати над собою та прогресувати.
- Цитаїшвілі сказав, що ваша команда в перспективі може стати першою командою «Динамо»…
- Я обома руками «за» (посміхається).