Для клубів з цих чемпіонатів успіх у стартовому раунді вже є неабияким успіхом. Але й ті, хто здолають цей бар’єр, майже напевно розпрощаються з єврозмаганнями у наступні пару тижнів. Поки ж вони є єдиними акторами на цій сцені, хочеться приділити декому з них трохи уваги.
Лінкольн Ред Імпс (Гібралтар)
На цьому клаптику землі у футбол грали ще позаминулого століття, а Лігу, нехай і аматорську, було створено 1905 року. У першій половині двадцятого століття найуспішнішим клубом Скелі був ФК «Принц Уельський», що виграв титул 19 разів. Коли цей клуб зник, до його рекорду потроху почав наближатися заснований 1965-го «Ґласіс Юнайтед». За 18 років команда виграла 13 титулів, а 1985-го здобула ще один. Щоправда тоді у Гібралтарі було два чемпіони. Разом з «Ґласіс Юнайтед» переможцем було проголошено «Лінкольн Ред Імпс», дебютанта першого дивізіону.
Заснований 1976 року клуб не лише стрімко злетів на вершину, а й потім закріпився на ній так, що вкрай рідко когось підпускав до чемпіонства. Чинна серія «Лінкольна» з тринадцяти поспіль титулів зробила клуб найуспішнішим у історії Ліги (21 чемпіонство). За три останніх сезони команда програла лише один матч, а минулого року хоч і вилетіла у першому кваліфікаційному раунді, все ж зіграла вдома внічию з фарерським Б-36.
Елой Касальс («Санта Колома», Андорра)
Фортуна вже старанно спакувала валізу й готова була сісти на поїзд, що прямував до іншої станції. Знатися з якимись невдахами їй не личило. Допіру була їм посміхнулася, та схоже, що не варті вони були такої честі.
Потрібен був герой, що зупинив би примхливу панянку, переконав її ще хоч трохи побути у товаристві футболістів «Санта Коломи». Тоді й побіг до чужих воріт голкіпер Елой Касальс. А що ще залишалося? Після домашніх 1:0, на виїзді андоррський клуб поступався вірменському «Бананцу» 1:3. Врятувати могло лише диво. Тож Касальс і став чудотворцем. Завдяки його голу «Санта Коломі» вдалося стати лише другим клубом з Андорри, що пройшов бодай один раунд єврокубків.
Адольфо Хірш («Фольґоре», Сан-Марино)
Коли на Батьківщині тобі не світить не те що національна збiрна, а й навіть другий дивізіон, завжди врятує дзвінок друга. Адольфо Хірш провів 5 років у системі «Банфільда», 2007-го з ним розпрощалися й розраховувати можна було хіба що на виступ у зовсім скромних клубах.
На перший погляд пропозиція шкільного товариша Даніло Рінальді теж не обіцяла захмарний рівень. Рінальді запросив Хірша до Сан-Марино. Тамтешня футбольна скромність мала суттєву різницю з аргентинською. Після першого сезону Адольфо дебютував у національній збірній. І нехай на відомах аренах світу він був хіба що футбольним туристом, ніхто не відбере у аргентинця спогадів про ці поєдинки. Зрештою не кожному працівникові меблевої фабрики вдавалося зіграти на «Уемблі».
«Бальцан» (Мальта)
Що таке бути ліліпутом серед карликів? Запитайте у цього мальтійського клубу. Представляє він містечко майже з чотирма тисячами мешканців. За 78 років свого існування «Бальцан» кілька разів зупинявся за крок від елітного дивізіону й здебільшого вдовольнявся репутацією вихователя хороших футболістів для провідних команд острова.
Лише 2003 року «Бальцан» нарешті зробив цей омріяний крок й піднявся до компанії найкращих. Затримався він там, щоправда, всього на один сезон. І щоб двічі не вставати команда одразу ж спікувала ще нижче.
Повернення нагору тривало шість років й 2011-го «Бальцан» знову опинився у Прем’єр-Лізі. Ця спроба була значно вдалішою. Команда посіла шосте місце. І надалі «Бальцан» не просто чіплявся за місце в еліті, а й знахабнів настільки, що минулого сезону фінішував четвертим. Тож тепер чекає дебют у єврокубках. Гратимуть з «Железнічаром» на стадіоні «Паола», що належить клубу «Хіберніанс». Квиток для дорослих коштуватиме всього 3 євро.
Ібрагімович
Ви звісно ж чули про Ібрагімовича. Щосезону справно забиває за кого б не грав, не надто приязно ставиться до «Барси» і вже втомився відповідати на запитання про якогось іншого Ібрагімовича, що ніби є знаменитішим за нього.
Так, Санель Ібрагімович є справжньою зіркою. Хоча й у чемпіонаті Люксембургу. У 125 матчах він забив 95 м’ячів. У двох останніх сезонах ставав найкращим бомбардиром чемпіонату.
Утім у єврокубках він ще жодного разу не відзначився й нову спробу робитиме вже у складі «Дюделанжа», до якого перейшов після трьох сезонів у «Женессі». Минулого року він не зумів вразити ворота «Дандолка». Цього разу суперником буде інший ірландський клуб (ЮСД), забити якому може бути простіше. Зрештою Ібрагімович має відзначатися і у континентальних турнірах. Прізвище зобов’язує.
Аґрон Мемеді («Ренова», Македонія)
Вже кілька спроб, а вона вислизає й вислизає. У тридцять чотири здавалося можна було відчути це знову бодай одного разу. Але щосезону повторюється сумна історія. Тож досі Аґрон Мемеді виграв лише один матч у єврокубках.
Рік 2008, його «Ренова» проходить у Кубку Інтертото хорватську «Рієку» завдяки домашній перемозі 2:0. Мемеді відіграв усі 90 хвилин. У наступному раунді македонський клуб програв обидва матчі.
Рік 2009, «Ренова» зустрічається з мінським «Динамо» у Лізі Європи — 1:1, 1:2.
Наступного року жодного шансу не залишила команді Мемеді кіпрська «Омонія» (0:3, 0:2).
Новий сезон. «Ренова» хоч і поступилася у серії пенальті «Гленторану», але ж виграла один з матчів. А де ж Мемеді? Він, виявляється, у складі «Металурга» зі Скоп’є протистояв софійському «Локомотиву». Після 0:0 у першому матчі, у другому Аґрон був вилучений з поля, а його команда поступилася 2:3.
У сезоні 2012/13 «Металург» проходить мальтійську «Біркіркару». Після двох нічиїх, та й Мемеді зіграв лише у одному з цих матчів. Польському «Руху» він у наступному раунді навіть забив. Це не дуже допомогло (1:3, 0:3). «Ренова», до речі, у цьому ж сезоні двічі переграла «Лібертас» із Сан-Марино.
Тож Аґрон повертається до клубу з Джепчиште. Лише для того, щоб два роки поспіль взагалі не потрапляти до єврокубків.
І ось зараз нова спроба. «Ренова» грає проти «Дачії» з Кишинева. Аґрон Мемеді не вигравав єврокубковий матч з 28 червня 2008 року.
Дмитро Джулай