Як і прогнозували синоптики, у Тиролі у цей день панувала безхмарна і надзвичайно тепла погода – вдень стовпчики термометрів сягали позначки у 30 градусів.
Концентрація завжди і всюди
Сьогодні у графіку київських динамівців було одразу два заняття – ранкове та вечірнє. Перше з них розпочалося близько десятої години ранку. Перед його початком невелику промову перед гравцями, що зібралися навколо тренерського штабу зробив Рауль Ріанчо. «Сьогодні на вас очікує багато роботи, яка вимагає максимальної концентрації у всіх аспектах. Тому якщо хтось відчуває, що не може тренуватися з повною віддачею та концентрацією, краще одразу попередити головного тренера».
Звісно ж, усі гравці були готові і навіть заряджені на роботу. Єдиний, хто займався за окремою програмою під керівництвом тренера з фізичної підготовки Віталія Кулиби – Домагой Віда, у якого вчора в результаті МРТ була виявлена не залічена мікротравма.
Після активної розминки, яка включала в себе бігові вправи навколо розставлених у певному порядку стійок, на гравців чекала робота зі спеціальним спорядженням – фітболами, степ-платформами, штангами, гирями та іншими принаддями для силових вправ та вправ на розвиток м’язів-стабілізаторів.
Ці вправи вже добре знайомі гравцям і навіть тим, хто уважно слідкував за попередніми зборами нашої команди. Однак ці заняття не затягнулися до кінця тренування – підготовлені дві зв’язки м’ячів яскраво свідчили про те, що ранкове заняття включатиме роботу із головним футбольним знаряддям.
Так і сталося – заключна частина тренування була присвячена моделюванню дій під час оборони та атаки. При цьому гравці були поділені на дві групи та працювали на різних половинах поля. Із особливим бажанням працював новобранець команди, Жуніор Мораєс, який добре проявив себе у фазі завершення атак. Кожен його удар носив у собі небезпеку – одного разу Жуніор відправив м’яч до сітки, іншого – влучив у каркас воріт, а на ще один його удар зреагував голкіпер.
Приємні турботи новачків
Добряче попрацювавши, футболісти вдень набиралися нових сил. Після обіду було важко когось зустріти в отелі – усі відпочивали. Лише у новачків був певний вид діяльності, проте не дуже енергозатратний, швидше навіть приємний – позування для профільних, портретних фотографій, які будуть використані у всіх офіційних виданнях – на офіційному сайті у розділі «Команда», у матчевих програмках, на сайті УЄФА, на табло «Олімпійського».
«Яке фото залишаємо – на якому ти серйозний чи на якому посміхаєшся?» - запитав клубний фотограф Андрій Лукацький у Жуніора Мораєса. «Давай залишимо обидва, одне нехай включають на табло до матчу, а інше – після забитого мною голу» - сміючись, відповів бразильський форвард.
Спека у повітрі, спека на полі
Після ранкового тренування дехто з гравців залишився на полі, аби ще трохи побавитися з м’ячем та пограти у гру, у основі якої – жонглювання, утримання м’яча у повітрі. Однак Сергій Ребров, який зазвичай дозволяє своїм підопічним це робити, попередив хлопців, що їм варто поберегти сили для вечірнього заняття, яке має бути ще більш інтенсивним, а Раулю довелося навіть вихопити у них м’яч.
Тренери робили це недарма, адже знали, наскільки важкою буде вечірнє тренувальне заняття. Передувала йому надзвичайно довга установка, яку тренери, як завжди, проводили у залі для теорії, обладнаному у готелі. Заняття тривало близько 45-ти хвилин, і за цей час Крістіан Маховскі, який разом з технічним персоналом прибув на тренувальне поле завчасно, аби проконтролювати полив газону, який зазвичай проводиться безпосередньо перед тренуванням, навіть почав хвилюватися.
Сонце добряче припікало, проте хвилювання Крістіана було даремним, адже на якість газону це ажніяк не вплинуло. Невдовзі прибув автобус з командою, і одразу розпочалася активна робота. Сергій Ребров швиденько розподілив гравців на дві групи, частина з них отримала манішки, після чого почалася гра в ручний м’яч у двох невеликих квадратах.
Як завжди, біля тренувального поля вистачало маленьких любителів футболу – місцевих дітлахів (один з яких, до речі, є вихідцем з України), улюбленою командою яких, напевно, є київське «Динамо». Цього разу вже двоє з них були вдягнені у футболки «Динамо». Як тільки розпочалося тренування, вони припинили свій матч і влаштувалися зручніше неподалік від Резо Чохонелідзе, аби спостерігати за грою своїх кумирів.
Не встигли дітлахи влаштуватися на своїх місцях, як гра в ручний м’яч перетворилася на таку саму гру, тільки ногами. Головним завданням цієї вправи було якомога довше контролювати м’яч групою в однакових манішках. По сигналу головного тренера обидві групи швидко переміщалися у інший, вдвічі більший за площею квадрат, де завданням також було не давати команді-суперниці контролювати м’яч. У перервах вправи гравці у якості відпочинку у двійках жонглювали м’ячем. «Карлос, пасуй!» - окликнув Олександр Рибка одного з хлопців, вдягненого у футболку Роберто Карлоса, і той із радісним обличчям покатив м’яч, що вилетів з поля, в напрямку голкіперів, які спочатку займалися окремо, а потім долучилися до загальної вправи, орієнтованої на контроль м’яча.
Контроль м’яча був головним лейтмотивом усього вечірнього тренування. Проте не єдиним – подальші тактичні вправи заставляли гравців не тільки активно переміщатися по полю, а і багато думати і швидко реагувати. Ці вправи були б непростим завданням для непідготовленої людини, не дарма теоретична підготовка до їх виконання тривала так довго. З нейтральними гравцями та без, за участі двох та чотирьох голкіперів, на розмічених майданчиках різної довжини та ширини – завдання змінювалися та щоразу ускладнювалися.
Але на цьому заняття не завершилося. Останнім і, мабуть, найважчим завданням був біг без м’яча – різновид інтервального бігу вперед та назад через все футбольне поле. Гравці бігли двома групами, і мали на кожному відрізку всією групою вкладатися у певний часовий ліміт. Спочатку хлопці навіть перевиконували план. «Куди ж ви летите, завтра ледве ноги волочитимете» - стримував їх керівник наукової групи Олександр Козлов. Та десь після 20-го відрізка ніхто вже й не думав перевершувати встановлений графік забігу, раз за разом запитуючи, чи багато ще кіл залишилося.
При цьому протягом забігу, та і взагалі протягом кожного тренування, фізичний стан гравців, зокрема пульс у режимі реального часу відслідковувався та фіксувався завдяки системі Adidias miCoach Elite. Ці дані використовуються тренерським штабом при плануванні рівня нагрузок та будуванні подальшого тренувального процесу.
На полі команда провела майже півтори години, а враховуючи теоретичну установку, вечірнє заняття тривало більше двох годин. Після такого виснажливого тренування динамівці вже подумували про відпочинок. Добре, що у готелі Interalpen створені найкращі умови для відновлення – один з найкращих у Європі спа-центрів ввечері став у нагоді нашим футболістам, аби відновити сили перед завтрашнім, не менш насиченим днем, на який також заплановано два тренування. Про нього читайте у нашому наступному щоденнику зборів.
Ігор Бондаренко
*фото А. Лукацький