Кілька днів тому наш сайт першим повідомив, що готується такий незвичайний для нашого футболу перехід - і ось, прибувши на Мальту і підписавши контракт з новою командою, Олександр Мусієнко розповів нам свою історію. Він починав минулий сезон у друголіговій «Оболоні-Бровар», взимку з київським «Арсеналом» став фіналістом Меморіалу Макарова, весну провів у першоліговій «Ниві», проте по завершенні сезону покинув тернополян.
Говорили, що на нього претендують кілька вітчизняних клубів, але в підсумку 28-річний воротар став легіонером. Днями Мусієнко підписав контракт з ФК «Валлетта» і тепер готується до старту в єврокубках, відчайдушної боротьби за чемпіонство в острівному чемпіонаті та отримання важливого досвіду - адже нечасто наші гравці опиняються на Мальті, та ще й у команді, яка претендує лише на вищі місця.
Про перші враження від сонячного острова, команди з 61 медаллю та двометрових конкурентів Олександр розповів у ексклюзивному інтерв'ю сайту «Футбол 24».
Сьогодні ФК «Валлетта» стартує в Лізі Європи гостьовим матчем проти валлійського «Ньютауну», і дебютний поєдинок у єврокубках може провести наш співвітчизник.
«Мій друг Денис Ситник радить: «Лови все, що летить, і все буде добре!»
- Олександре, отже, Вас можна вже вітати і називати повноправним гравцем ФК «Валлетта»?
- Так, я ще в Києві підписав контракт. Договір за схемою «1+1» - один рік з можливістю пролонгації. У вихідні прибув на Мальту, познайомився з гравцями, тренерами, працівниками клубу. Поки це тільки перші враження, адже до роботи я лише заступаю.
- Здається, до того, як В'ячеслав Шевченко торік поповнив «Біркіркару», українців там не було. Та й сам екс-александрієць затримався в чемпіонаті ненадовго і не дограв сезон, в якому його команда стала бронзовим призером. А як Ви опинилися в цьому екзотичному для нас чемпіонаті?
- Насправді, ще один наш гравець грав тут у минулому сезоні - мій друг Денис Ситник, який виступав за клуб «Марсаскала». Ми з ним давно дружимо, і це завдяки йому все так вийшло. Я відправив йому своє відео, а він тут, на Мальті, розіслав його всім, кому можна було.
- ... І розіслав він точно за адресою: у результаті Ви опинились у ФК «Валлетта», в активі якого 22 чемпіонських титули, 18 срібних медалей, 21 бронзова, 13 кубків країни та 10 суперкубків.
- Чесно кажучи, я був трохи шокований, що саме ця команда мною зацікавилася. Завдяки розповідям Дениса Ситника я сам захотів пограти на Мальті, але навіть і не чекав, що буде інтерес саме від віце-чемпіона країни.
- Відчувається, що цей клуб - гранд?
- Звісно. Клуб солідний, умови для роботи гідні. У них немає такого поняття, як база - є просто одразу кілька полів (в основному, штучні, хорошої якості). Вони тренуються в різних місцях - зараз, я так зрозумів, підписали договір і будуть тренуватися не в самій столиці, але тут все поруч, і тому добиратися зручно.
- Як прийняли в команді?
- Добре. Всі дуже доброзичливі, і жодного дискомфорту у спілкуванні не відчув. Все дуже здорово.
- У мальтійців є своя мова, і англійською всі розмовляють. Знайшли спільну мову з аборигенами?
- Звичайно. Розмовляємо англійською - у нас приблизно однаковий рівень, що у них, що у мене. Але головне, що один одного розуміємо.
- Що радив Денис Ситник, який вже має досвід життя та виступів на Мальті?
- У нього одна порада: «Лови все, що летить, і все буде добре».
«Мій конкурент - італійський «баскетболіст»»
- Уже знаєте, з ким будете конкурувати за пост №1?
- У них є місцевий воротар Ніколас Велла та італієць П'єтро Маріно, котрий раніше грав за «Реджіну». Була у них в минулому сезоні ротація, але конкуренція робить гравця сильнішим, тож я радий, що буду з такими хлопцями працювати. І ще: з тренером воротарів познайомився - він, до речі, маленького зросту, але стрибучий, багато розповідає цікавого. Подивимося, сподіваюся, спрацюємось.
- Ваш найближчий суперник - валлійська «Ньютаун». На Мальті вважають, що з ними можна грати?
- Поки не стану говорити - позаяк ще не знаю рівня тутешнього футболу і суперників. Одне знаю: у президента нашого клубу є велика мрія - потрапити в груповий етап Ліги Європи. Думаю, команда зробить все можливе, щоб це зробити, а як вдасться - побачимо.
- Мальтійська преса бідкається, що Ви та ще декілька легіонерів не встигаєте отримати британську візу...
- Так, є така проблема. Нам залишається лише сподіватися на диво. Але, в будь-якому випадку, буде ще й матч-відповідь...
- А що про чемпіонат в цілому скажете?
- Останній рік я спостерігав за чемпіонатом Мальти. Дивився огляди і навіть окремі матчі - Денис Ситник мені надсилав багато цікавих матеріалів. Може, таке порівняння і здасться читачам некоректним, але мені мальтійський футбол чимось схожий збоку на іспанський - можливо, через цю спеку, атмосферу на стадіонах, саму манеру.
- А ось наші легіонери про місцевий чемпіонат відгукувалися стримано - мовляв, боротьба силова, багато, кажучи по-хокейному, «тафгаїв». Чи після українських нижчих ліг цим вже не здивувати?
- Скажу так: у нашій команді є кілька таких гравців - воротар, захисник, пара нападників. Наш італійський голкіпер нереально високий - це навіть не хокеїст або регбіст, а справжній баскетболіст! Просто величезний!
«В ФК «Валлетта» хочеться заспівати We are the champions»
- Слава Шевченко розповідав, що на Мальті правосторонній рух, та й взагалі побут - не схожий на наш.
- Я коли гостював на Кіпрі у Віталіка Іванко - покермував його машиною, покатався по острову і проблем жодних не відчув. Що стосується звичаїв, побуту - не хвилююся з цього приводу. Футболіст повинен грати і думати в першу чергу про гру.
- Тим не менш, до чого Вас готують місцеві жителі? Зими української тут явно не буде...
- Тут дуже спекотно впродовж усього літа, але я нормально себе почуваю. Тим паче, що під вечір стає холодніше, і я навіть кофту діставав. Вважаю, погода футбольна - можна працювати.
- Сім'ю збираєтеся сюди забирати?
- Звичайно. Зараз мій син на відпочинку під Одесою, тому дружина його забере, підготує документи, а потім будемо всі разом.
- У закордонних клубах часто існують ритуали прийому новачків. Що підготувала для Вас ФК «Валлетта»?
- Так, чув, що є щось таке. Але в мене воно попереду. Мені дуже сподобалося, як Ігор Березовський на церемонії у «Льєрсі» заспівав пісню групи Queen - We are the champions. Тож, якщо змусять заспівати, вже знаю, яким буде мій репертуар :)
- Тим більше, ФК «Валлетта» - клуб з великими амбіціями. Вже оголошені завдання на сезон?
- Перемоги і тільки перемоги - команда буде боротися за перше місце в чемпіонаті.
- Це найприємніше, напевно, що може почути футболіст. Побажаємо Вам неодмінно поповнити свою колекцію медалями максимально високої гідності!
- Дякую! Будемо старатись!
Артур Валерко
Джерело: