- Сумуєте за футболом? Відчуваєте себе щасливим?
- Так, я щасливий. За футболом сумую і буду сумувати. Це частина мого життя - була, є і буде. Назавжди залишиться. Але життя триває. Новий етап - без футболу. Треба звикати.
- Форму підтримуєте?
- У мене, як не дивно, мінус 1 кілограм від ігрової ваги. Хоча думав і боявся, що наберу, коли закінчу. Ходжу в тренажерний зал, займаюся для себе іноді кікбоксингом, їжджу на велосипеді, граю в теніс.
У Німеччині грав останні рази за ветеранів «Боруссії» з Мьонхенгладбаха. Мене запросили. Там постійно проходять товариські ігри, турніри.
На морі ще не вийшло побувати. Приїхали в новий будинок - треба було багато чого купити. Певні проблеми. Хоча живемо поруч з морем.
- З ким підтримуєте зв'язок із футболістів?
- Якщо взяти по збірній, то з Тимощуком. Нас з Толіком багато чого пов'язує. Знаємо одне одного більше 20 років. З Женею Селезньовим підтримую зв'язок. З Олійником, з Мілевським був зв'язок, але перервався.
- Зараз у клубі «Рух» Винники грають Олександр Алієв та Максим Шацьких. Якби Вам зробили пропозицію, ви б погодилися?
- Не готовий на це питання відповісти. Не розглядаю і не думав про це взагалі. Був момент, коли хотів грати, було важко прийняти рішення закінчити кар'єру.
Для мене футбол - це футбол. Якщо граю з ветеранами чи дітьми, починаю відразу заводитися. Хочу все одно перемогти. Не можу стояти з пивом і сигаретою, дивитися на це все. Люблю викладатися на всі 100.
- Як було прийняте рішення завершити кар'єру?
- Мені потрібно було провести операцію на шиї. Коли лікарі зробили обстеження - сказали, що краще не ризикувати, і що може все сумно для мене закінчитися. Моя дружина дуже переживала за мою шию після операції. Була в Швейцарії, коли мене оперували. Знає всю ситуацію.
Тому тоді було прийнято рішення про завершення кар'єри. Адже сім'я у мене велика і їй потрібен тато, -
наводить слова Вороніна «footballua.tv».