Вже після перших своїх матчів він отримав позитивні відгуки від експертів за свою гру. Про перші кроки в Прем'єр-лізі, а також про свої амбіції та плани Орест розповів в ексклюзивному інтерв'ю офіційному сайту київського «Динамо».
- У грі з «Металістом» «Говерла» була дуже близька до того, щоб здобути першу перемогу в сезоні... Чого не вистачило?
- У другій грі поспіль пропускаємо на останніх хвилинах такі безглузді голи... Можливо, концентрації не вистачає, ніби й фізично команда готова, і налаштовані грати з першої і до останньої хвилини... Думаю, все у нас ще попереду.
- Як ти оціниш свій особистий старт в Прем'єр-лізі? У перших двох турах тобі відводили роль запасного, але після того, як побачили у справі, стали незмінно ставити до основного складу...
- Не мені оцінювати свою гру, це вправі робити тренерський штаб. Я вдячний Вікторовичу за те, що він довірив мені вийти на поле в матчі проти «Ворскли». Добре, що так склалося, що я вийшов, і команда досягла хорошого результату в тому матчі – зіграла внічию. Тепер мені потрібно тільки виправдовувати довіру тренерів і демонструвати хорошу гру в кожному матчі.
- Чи змінилися твої функції на полі і вимоги до тебе в «Говерлі» порівняно з тими, що були в «Динамо»?
- Та ні, у мене залишилися ті ж самі функції на полі, я граю активного крайнього півзахисника. При атаці я граю нападника, при обороні допомагаю захиснику на своєму фланзі – все те ж саме, що я робив і в «Динамо».
- Але зараз ти трохи рідше «вибухаєш», береш на себе гру, більше граєш у пас. Все-таки гра у Прем'єр-лізі, рівень суперників змушує пристосовуватися?
- Звичайно ж, тут рівень футболу інший порівняно з турніром дублерів. І навіть з першою лігою, хоч я в ній не грав, але у нас були товариські матчі з командами першої ліги. А тут хлопці набагато швидше приймають рішення, і щоб грати на такому рівні, треба думати набагато швидше і приймати рішення швидше за суперника. По-іншому тут не можна, і якщо я буду брати гру на себе і часто йти в обіграш, як я це робив у дублі, припустимо, одного я обіграю, а другий підстрахує – і буде втрата м'яча.
- Були розмови, що «Говерла», враховуючи кількість орендованих динамівців, буде навіть грати з тактичної моделі київського «Динамо»...
- Та ні, такого копіювання немає. У В'ячеслава Вікторовича є своя схема гри, навіть не його, це популярна схема в європейському футболі. Футбол цього вимагає, якщо ми хочемо заграти на високому рівні, ми повинні грати за тими схемами, яких потребує сучасний європейський футбол. Вікторович нас привчає до такої гри, як грають «Барселона», «Арсенал», «Реал», «Челсі».
- Тобі особисто така гра імпонує?
- Так, звичайно, тому що ми сповідуємо атакуючий футбол, граємо більше через фланги, і я часто перебуваю з м'ячем, створюючи гостроту. Такий футбол мені до душі.
- Для тебе цей сезон є першим на такому високому рівні. Які особисті цілі перед собою ставиш?
- Звичайно ж, хочеться якомога частіше перемагати, проявляти свої індивідуальні якості, щоб приносити користь команді. Звичайно ж, хочеться повернутися в «Динамо». Сергій Станіславович дивиться наші ігри, стежить за нашим прогресом. Дуже хочу поїхати взимку на збори з першою командою.
- З «Динамо» пішов Джермейн Ленс, може залишити команду в найближчому майбутньому і Андрій Ярмоленко – гравці твого амплуа. Чи задоволений ти тим, що пішов грати в оренду, а не знаходишся в резерві першої команди? Як вважаєш, чи зміг би ти вже найближчим часом замінити цих топ-гравців?
- Я вважаю, що те, що я почав грати в «Говерлі» - це крок уперед для мене. Тут дуже хороша школа, дуже хороший тренер, який багато мені дає для того, щоб я міг прогресувати і повернутися до першої команди. Звичайно, коли йдуть такі сильні футболісти, як Ярмоленко або Ленс, потрібно показувати дуже високий рівень гри, щоб прийти в «Динамо», одразу зайняти їх місце і виглядати не гірше за них.
- Можна сказати, що мотивація під час ігор у Прем'єр-лізі, нехай і не за рідну команду, вища, ніж у молодіжній команді або «Динамо-2»?
- Розумієте, Прем'єр-ліга – це зовсім інший рівень футболу в порівнянні з дублем і «Динамо-2», тут на тебе дивиться вся країна. Звичайно, так само на будь-якому рівні потрібно виходити і викладатися, але тут особлива мотивація. Адже в нашій країні це найвищий чемпіонат, який може бути. Звичайно, потрібно прагнути і до Ліги чемпіонів або Ліги Європи, але щоб грати там, потрібно повернутися до «Динамо» і потрапити до першої команди.