Нагадаємо, що найближчий матч збірної України Сидорчук пропустить через травму.
- Сергію, із чого починається день у збірній напередодні таких відповідальних матчів?
- Програма нашої підготовки, можна сказати, відпрацьована роками. Після ранкового медогляду та сніданку, як правило, є кілька годин вільного часу, а рівно в полудень починається теоретичне заняття. Увечері - тренування, відновлення і, буває, ще один перегляд.
- Теорії, кажуть, у Михайла Фоменка багато...
- Дуже багато. Ми дивимося свої ігри, поєдинки за участю майбутнього суперника, нарізки матчів провідних команд світу і навіть тренування.
- Що дивилися востаннє?
- У вівторок розібрали нашу останню гру - з Люксембургом, а також матч білорусів з македонцями.
- Так він же відбувся ще в кінці березня - майже півроку тому!
- Справа в тому, що це перший офіційний поєдинок нашого найближчого суперника під керівництвом нового головного тренера - Олександра Хацкевича. Було корисно його подивитися, щоб відразу побачити принципові зміни у грі білорусів.
- Побачили?
- Думаю, так. На мій погляд, зараз ця збірна діє в куди більш комбінаційному ключі, з одним опорним півзахисником і двома атакуючими хавбеками. Крім того, тренери відзначають високу компактність у всіх фазах гри - в обороні і атаці.
- Хто виділяється у складі збірної Білорусії?
- Насамперед - Олександр Глєб, це дуже хороший виконавець. Ще б я відзначив Тимофія Калачова.
- Ти сказав, що у наших сусідів тепер інша гра. Новий стиль зручний для української команди?
- Ризикну припустити, що так. Набагато складніше діяти тоді, коли суперник відбивається всім колективом, розраховуючи виключно на контратаки. Зате приємно протистояти командам, які і самі грають, й іншим дозволяють.
- Новий наставник збірної Білорусі добре знайомий українським уболівальникам і деяким футболістам нашої національної команди. А ти з Олександром Хацкевичем десь перетинався?
- У молодіжній команді «Динамо». Я періодично за неї виступав, як тільки перебрався до Києва, а Олександр Миколайович був її тренером. Це грамотний фахівець, який вміє знайти потрібні слова, щоб об'єднати футболістів. Можна не сумніватися, що на матч з Україною, з якою його багато що пов'язує, тренер налаштує підопічних належним чином. Упевнений, нас чекає непроста гра.
- Така ж, як у Борисові в жовтні минулого року?
- Можливо. Тоді ми вирвали перемогу тільки під сам кінець матчу.
- Зберігаєш запис цього поєдинку?
- Поки ні, але ідея хороша (посміхається). Все-таки це моя перша гра у футболці головної команди країни.
- Дебют вийшов з розряду - краще не придумаєш?
- Питаєш! Я вийшов на заміну за рахунку 0:0, а в підсумку команда виграла. Такі матчі не забуваються.
- Ти скромно промовчав про те, що своїм результативним ударом поставив жирну крапку в цьому непростому поєдинку...
- Та яка вона жирна (посміхається)? Все зробили мої партнери - Женя Коноплянка та Андрій Ярмоленко. Мені залишалося просто прибігти вперед і потрапити у ворота.
- Минула осінь, на відміну від початку нинішнього сезону, взагалі вийшла для тебе феєричною. Чому не вдається зараз демонструвати такий же футбол?
- Я звик шукати причини в собі, тому ніяких виправдань від мене не чекай. Згоден, поки у мене не все виходить, але, думаю, це пов'язано з травмою, яку я отримав у матчі за Суперкубок проти «Шахтаря».
- Важко відновлювати кондиції?
- Фізичні - ні, а от психологічно мені було непросто. Справа в тому, що на зборах я набрав відмінну форму, а тут випав на 10 днів... Спочатку було дуже прикро, але це вже в минулому. Зараз почуваюся добре, багато працюю і не опускаю руки. Знаю, що все буде відмінно.
- Об'єктивності заради треба сказати, що і твої партнери показують нині зовсім не такий футбол, як у минулому році.
- Не згоден. Справа в тому, що ми і попередній сезон розпочали важкувато, по-моєму, ще гірше - всі просто про це забули. Потім, по ходу змагального періоду, набрали відмінну форму і кращі свої матчі провели в середині і наприкінці осені.
Так що не потрібно перебільшувати. Зрештою, не багатьом командам вдається при поганій, як ти кажеш, грі займати перше місце в таблиці. Подивися, як почали цей сезон багато європейських грандів! Звичайно, хороший футбол потрібно показувати цілий рік, але найголовніше, щоб він був присутній у вирішальних, ключових поєдинках.
- Не все ладиться в середній лінії «Динамо». Згоден?
- Після гри з «Зорею» сперечатися з цим безглуздо, але перед цим ми проводили матч з «Карпатами» і показали практично ідеальний футбол, у тому числі на центральному плацдармі.
- Чи вдасться продемонструвати таку гру в Лізі чемпіонів?
- Сподіваюся. Всі ми з нетерпінням чекаємо цей турнір. Я вже точно - раніше Суперлігу дивився тільки по телевізору (посміхається).
- Жеребкуванням ти залишився задоволений?
- Цілком. Втім, такий клуб, як «Динамо», ставив би перед собою завдання вийти з групи при будь-якому розкладі. З усіма можна грати.
- Навіть з «Челсі»?
- Навіть з ним (посміхається).
- Уболівальники вважають, що добре б зустрітися з цією командою прямо зараз. Поки вона не набрала форму...
- Так і ми ж, як ти кажеш, ще не в оптимальних кондиціях (посміхається). Загалом, доведеться почекати, і тоді глядачі точно побачать відмінний футбол, а ми перевіримо свій справжній рівень.
- На відміну від ваших фанатів, деякі експерти вважають, що доля нинішнього «Динамо» - боротьба за втішне третє місце в групі з «Маккабі». Прикро?
- Я не хочу нікому відповідати - кожна людина має право на свою думку. Нехай в нас не вірять, так навіть краще. Гірше, коли від тебе чогось чекають,а ти не виправдовуєш сподівань...
Найголовніше, що ми самі - футболісти, тренери та керівники - знаємо, чого хочемо. Будемо намагатися грати так, щоб принести нашим уболівальникам тільки позитивні емоції.
- Сергію, третє місце в групі Ліги чемпіонів не влаштує «Динамо». Не влаштовує воно і збірну України у відбірковому турнірі ЧЄ-2016. Чи не так?
- Безумовно. Втім, ще не все втрачено, нам під силу змінити ситуацію.
- Що потрібно для цього зробити?
- Все просто - треба брати свої очки і не рахувати чужі бали. Так, розклади можуть бути різними, але не забувай, що краща команда з тих, що посіли третє місце, теж отримує пряму путівку до Франції. У нас є непогані шанси стати таким колективом, хоча ми, природно, будемо намагатися піднятися в таблиці вище.
- Білорусія - пишемо, Словаччина - в розумі...
- Ні-ні (перебиває). З таким настроєм ми точно не будемо виходити на поле. В даний момент на порядку денному - матч у Львові. Зіграємо з білорусами, тоді подумаємо і про словаків. Найважливіший поєдинок - найближчий. Так нас вчать і в «Динамо».
- Відразу після вашого суботнього матчу Словаччина зіграє з Іспанією. За кого потрібно вболівати?
- Нехай переможе дружба (посміхається). Я ще раз підкреслю, що ми не хочемо рахувати чужі очки. Набагато важливіше, як самі зіграємо в останніх турах.
- Варіант, за якого іспанці приїдуть на матч із Україною вже без турнірної мотивації, розглядати не варто?
- Ні в якому разі. Упевнений, що це виключено...
- Як мінімум чотири поєдинки за збірну в кваліфікації Євро-2016, шість ігор у складі «Динамо» в Лізі чемпіонів, зустрічі зі збірними Іспанії та Словаччини, матчі з «Челсі» і «Порту»... Судячи з усього, осінь стане для тебе і багатьох твоїх одноклубників справжнім моментом істини. Готові здавати такі складні іспити?
- У спорті треба жити за принципом: «Завжди готовий». В іншому випадку опинишся не готовий до конкуренції. Нас дійсно чекають серйозні випробування, і ми постараємося з ними впоратися. Гучних фраз від мене не чекай, вони ні до чого. Все постараємося довести на футбольному полі.
- Тоді останнє питання. Як ти поставився до того, що в «Динамо» залишився Андрій Ярмоленко?
- Звичайно, я буду тільки радий, якщо цей футболіст зможе підвищувати свою майстерність в клубі з якогось елітного європейського чемпіонату, але як динамівець відчуваю гордість за те, що буду продовжувати грати з ним в одній команді,
- цитує Сидор
чука Dynamo.kiev.ua із посиланням на газету «Команда».