- Читали в пресі, що Ви нещодавно спілкувалися з батьком Володимира Вайса, який є гравцем збірної Словаччини. Як він оцінює шанси у матчі, що відбудеться у Жиліні?
- Так, ми справді спілкувалися зі старшим Вайсом, коли разом летіли в літаку. Вайс мені розповів останні новини зі стану збірної Словаччини і повідомив, що у декількох гравців є травми. Його син теж травмований. Між нами була досить приємна розмова, але якихось інших козирів він не розкрив. Кожен з нас розуміє, що треба перемагати, аби продовжувати боротьбу за вихід напряму до фінальної частини чемпіонату Європи.
Анатолію, це вже 13-та гра на «Арені Львів». Ви як рекордсмен збірної, напевне, повинні були брати участь у всіх матчах у Львові. Який, власне, матч з Білоруссю був більш бентежним для Вас?
- Мабуть, не всі матчі тут зіграв. Відразу на думку спадає поєдинок, коли ми виграли на виїзді у білорусів з рахунком 3:1. Тоді була досить цікава гра. І дійсно, матчі між Україною та Білоруссю проходять самовіддано, у справжній чоловічій боротьбі. Настрій на ці поєдинки в обох команд «зашкалює». Тоді було так, і зараз так є. Шансів у білорусів небагато, тому вони приїхали сюди відстоювати своє ім’я, а також ім’я своєї країни. Для нас завдання складніше - ми боремося за вихід на чемпіонат Європи. Всі ми готові до поєдинку і фізично, і психологічно.