- Едмар, ти вже місяць провів у новій команді. Встиг вже обжитися в «Дніпрі», притертися до нових партнерів?
- Так, цей процес пройшов дуже швидко. Мене добре прийняли хлопці, а тренерський штаб я знав дуже давно.
- Ти був знайомий і з деякими дніпрянами по збірній України. Наскільки це допомогло в процесі адаптації?
- Так, ви праві. По збірній я дуже добре знав Русика Ротаня, Селезньова, Федецького, Бойка. Звичайно, вливатися в новий колектив легше, коли знаєш когось із хлопців.
- Як відчуваєш себе в команді, яка зовсім недавно була великим суперником «Металіста» і на полі, і за його межами?
- Так, це так, але у футболі без таких змін у долі не обходиться. Принциповість протистоянь «Металіста» і «Дніпра» не вплинула на моє рішення грати тут, та й ситуація в країні багато в чому змінилася в порівнянні з тими часами.
- Майбутній суперник «Дніпра» луганська «Зоря» поступово заповнює нішу «Металіста» - принципового суперника дніпрян?
- З «Металістом» я б не став проводити паралелі, але те, що «Дніпру» останнім часом важко даються ігри з «Зорею», добре знаю. Пора міняти ці неприємні традиції і покращувати статистику ігор з луганчанами.
- За рахунок чого «Зоря» домагалася успіхів в іграх з «Дніпром»?
- Важко сказати. Можливо, хлопці з Луганська постійно здорово налаштовуються на «Дніпро». Взагалі, варто відзначити хорошу колективну гру суперника. Хлопці там давно грають разом, і це один з їхніх основних козирів.
- У луганчан буде перевага в тому, що «Дніпро» зіграє проти них на третій день після матчу з «Лаціо»?
- У цьому точно переваги не буде. «Дніпро» вже звик грати через два дні на третій. Крім того, у нас достатня конкуренція якщо не на всіх позиціях, то на багатьох. І це дуже добре для команди.
- А ти як любиш грати - раз на тиждень, або в більш насиченому ритмі?
- Якщо чесно, для мене завжди було краще більше грати, ніж тренуватися.
- Наскільки ти добре себе відчуваєш в плані кондицій після досить тривалої перерви в кар'єрі?
- Так, у мене протягом значного часу не було офіційних матчів, але з іншого боку, користь була в тому, що я багато тренувався.
- Ти став найстаршим футболістом «Дніпра», що грали в чемпіонаті України і забивали в ньому. Чи можна сказати, що до тебе прийшла друга молодість?
- Найбільшим віковим, який забивав за «Дніпро»?! (Запитує здивовано) Нічого собі, я не знав цього. Дуже приємно, звичайно! А відповідаючи на ваше запитання, повторю те, про що я вже говорив в одному з інтерв'ю: я чесний перед собою, і якщо буду відчувати, що не можу вже допомогти команді, сам скажу про це. Але поки сили є, і, можливо, Мирон Богданович, знаючи про це, і запросив мене в «Дніпро». Я молодий в душі, але розумію, що в паспорті вже 35 років, і від часу нікуди не втечеш. Зараз же відчуваю себе абсолютно нормально, -
розповів Едмар в інтерв’ю офіційному сайту «Дніпра».