– Олеже Анатолійовичу, наскільки співставні за значенням стартовий матч «Динамо» у Лізі чемпіонів УЄФА з грою у Луцьку проти одного зі своїх найближчих переслідувачів?
– Я про це вже казав неодноразово, і черговий досвід це лише підтверджує. Причому не лише гра «Динамо», але і «Шахтаря». Порівнювати рівень просто немає сенсу – це небо і земля. Тому для наших лідерів, які показують хороші результати у внутрішніх змаганнях, виступи у ЛЧ – лакмусовий папірець. Після таких ігор, як були посеред тижня, стає зрозуміло, до чого прагнути слід тому ж «Динамо». А у Луцьку прогнозую спокійний виграш без докладання надзусиль. Коли ж ці якості знадобляться у нашому чемпіонаті, то і на континентальній арені українські клуби виглядатимуть значно яскравіше.
– Зрозуміло, що проти того ж «Порту» динамівці викладались, а от чи зможуть вони відповідно налаштуватись на наступного суперника?
– Тут Сергію Реброву склад обирати – можливо, варто більше довіряти молоді. Пригадую за власним досвідом, коли грали з «Барселоною» у ЛЧ, а за кілька днів потрібно було виходити на чемпіонат України, перебудуватись було вкрай важко. Зараз приблизно те ж саме, хоча це вже інше покоління футболістів. Тому не зайвим буде пересмикувати той склад, який є практично незмінним. Це дасть більше стимулу у всіх турнірах.
– А яке загалом враження справила гра динамівців і нічия, яку, до речі, ви прогнозували напередодні середи?
– Гра була важкою. І хоча моменти були біля обох воріт, добре, що наші хлопці на останніх хвилинах зібрались і хоча б врятували зустріч. Тому я і казав, що повернутись до Ліги чемпіонів – це не самоціль, а можливість відслідковувати свій справжній рівень. Чесно кажучи, не знаю, що з Ярмоленком, адже ця ситуація незрозуміла навіть для тих, хто детально знайомий з нею. Тому на перше місце за відсутності лідера вийшов характер. А це означає, що варто награвати різні варіанти складу. Коли Валерій Лобановський повертався востаннє до «Динамо», то він казав, що потрібно перевіряти усіх футболістів, щоб розуміти, з кого можна вимагати.
– До речі, про Ярмоленка… З ним та без нього – це різні команди?
– Взагалі, звичайно, тренер знає, ким замінити будь-якого виконавця. Просто чому я про це сказав… На сьогодні є медпрепарати, які здатні поставити гравця на ноги, коли необхідно зіграти матч підвищеної відповідальності. Тому наступний матч у ЛЧ покаже, що це було і чи не бережуть футболіста для продажу…
– З чим, у першу чергу, у вас асоціюється «Волинь»? Чим вона небезпечна? Звідки «Динамо» можна чекати неприємностей?
– Перша асоціація – це, звичайно ж, Віталій Кварцяний. Людина, яка заряджає команду енергією. А козирі у командній грі – це завжди хороша фізична підготовка. Проти лучан потрібно грати технічно, професіонально підійшовши до гри – тоді проблем у киян не виникне. Якщо ж говорити докладніше, то варто виважено підійти до індивідуальних можливостей гравців «Волині». І через цей матч готуватись до наступного поєдинку у ЛЧ.
– Чи приділяєте увагу 4-му місцю «Волині» на момент початку туру?
– На сьогодні це поки що неважливо. На даний момент не всі команди знають, на якому світі вони перебувають через фінансові заборгованості. Тому нині важливо, хто навіть у поточному рейтингу посідає перші 3 місця. Далі все ще може кардинально помінятись.
– А що значать нинішні 3 очки переваги «Динамо» над «Шахтарем» у «золотій гонці»?
– Означають лише те, що лідери втрачають очки, хоча й мало. Про запас міцності можна буде говорити після особистої зустрічі лідерів, після завершення першої частини сезону. Якщо відрив буде зберігатись мінімальним, то нас навесні чекатиме боротьба до останнього туру. «Дніпро» знову затіяв перебудову. А значить, що чемпіонство розіграють лише дві команди.
– У продовження теми: наскільки справедливою чи показовою була єдина втрата очок «Динамо» із «Зорею» у попередньому турі?
– «Зоря» продемонструвала максимум можливостей і досягла об’єктивної нічиєї. «Динамо» має бути готовим і у наступних турах до граничної самовіддачі суперників. Нічого нового у цьому немає. І грати потрібно з першої до останньої хвилини, а не розкачуватись півтайму, а потім братися до справи.