— Почну із загального огляду.
Головне, що хочу сказати, — рівень ЧУ відчутно впав і продовжує знижуватися. Тут нічого несподіваного немає, цього треба було очікувати, це майже всіма прогнозувалося. Причина всього того, що коїться, очевидна: ситуація в державі. Поки не налагодяться справи в національній економіці, не завершиться війна, наша першість знов і знов розчаровуватиме. Ніби й розумієш це, проте щоразу, дивлячись матчі, переживаєш складні почуття. Я би навіть сказав — гнітючі. Інколи виникає враження, що цілі команди, не тільки окремі футболісти, мають понурий вигляд. Сумно все це…
Такі відчуття мав упродовж та після завершення зустрічі «Металурга» й «Олімпіка». Я насправді був вражений побаченим: «сторонні сили», не причетні до клубу, роблять усе, щоби організувати матч, який, можливо, стане останнім у літописі запоріжців, а гравці… Я не побачив справжньої боротьби, не побачив бажання сподобатися своїй публіці — можливо, востаннє сподобатися… Не важливо, що арбітр не зарахував «чистий» гол господарів: якби вони мали характер, цей епізод тільки розізлив би їх. Натомість команда геть розвалилася. Свого часу я грав зі Старцевим і Пашаєвим, тому не розумію, чому вони не зібрали молодших партнерів. А, так: це ще одна відмовка запоріжців — молодість кадрів…
Із таким же рахунком завершився матч у Луцьку, через що в мене нас-
трій іще більше зіпсувався. Коли стисло — рахунок по грі. Зустрічалися дві серйозні команди, з непоганим добором виконавців. Перемогла та, в котрої все виходило, натомість у «Волині»… ну, як кажуть, не день лучан був. Інколи таке трапляється у футболі. Переконаний: Кварцяний розбереться в тому, що трапилося.
Так само розбереться Сачко. Хоча, як на мене, немає в чому розбиратися: «Динамо» на сьогодні сильніше за «Ворсклу». Здається, на голову сильніше… От і закономірно виграло. Чи закономірний результат 0:4? А 0:3 у Луцьку? А 1:7 у матчі Бразилія — Німеччина на минулорічному мундіалі? Ми тому й любимо футбол, що його не можна вирахувати математичними розкладками. У цій грі все може трапитися.
Припустімо, «Шахтар», який забив «Чорноморцю» два м’ячі, міг закинути мінімум вісім. Але не вийшло. З другого боку, «Дніпро», який я дуже люблю, з труднощами дотиснув «Олександрію», в котрої склад значно слабший. Із другого боку, підопічні Маркевича не зажди стабільні, не завжди їх вистачає на успішні виступи в чемпіонаті та єврокубках. Проблема в тому, що вони мають максимальні завдання на два фронти, інколи їх не вистачає. Хоча навіть за такого стану, вважаю: сьогодні в УПЛ є три однозначно найсильніші учасники — «Динамо», «Шахтар», «Дніпро», з якими всім складно грати.
Подивимося, що нам принесе «ель-класико» в наступному турі…