— Ігоре, чи тиснула на вас серія із п’яти матчів без перемог?
— Тренерський штаб і керівники ФК навпаки намагалися відгородити нас від зовнішнього тиску. Втім, будь-який футболіст відчуває напругу, коли не вдається перемогти. Здобули дуже потрібні три бали. Відтак у плані впевненості нам буде легше в наступних поєдинках.
— Чи відчувався дух дербі?
— Не секрет, яка комплектація в «Говерлі»: більшу частину складають орендовані виконавці. Це відіграє головну роль, чому не відчувався дух дербі. Люди на трибунах усе прекрасно розуміють. Уся напруга відійшла на другий план. Якби за ужгородців грали не гравці «Динамо» й «Шахтаря», усе було би по-іншому.
— Йовичевич усіх здивував, випустивши Гітченка й Костевича в опорну зону та на лівий край півоборони відповідно. Чи виступали раніше за такої формації?
— Увесь тиждень готувалися до виїзду на Закарпаття, пробували різні варіанти. Тренер шукав свої підходи до суперника. Якщо така перебудова принесла результат, значить, Містер не прогадав. Окрім того, Гітченко неодноразово грав у півзахисті. Скажу чесно, коли Андрій діє на позиції хвилеріза, захисники впевненіше почуваються. Він — гравець руйнівного плану, тож більше уваги приділяє обороні. Коли на одного гравця захисної функції більше, завжди легше. Стосовно Костевича: на моїй пам’яті Володимир уперше зіграв лівим вінгером. Як на мене, він мав переконливий вигляд, зі свого флангу зробив чимало кросів і прострілів.
— Чи було простіше, коли ужгородці забили у власні ворота?
— Завжди приємно першими відкривати рахунок. Цьогоріч усе складається таким чином, що коли ми першими забиваємо, то почуваємося розкутіше, зате, коли пропускаємо, виникає багато сумбуру. Коли відзначилися вдруге, свідомо грали за рахунком. Як наслідок, це позначилося на наших конструктивних діях. Отож, грали не в притаманному стилі — завдяки довгим передачам. Однак це дало результат, тому тактика себе виправдала.
— Чи били в моменті зі своїм голом, чи просто намагалися продовжити траєкторію м’яча?
— Розумів, що на момент передачі перебуваю в карному майданчику, тож просував м’яч подалі до воріт. Не думав, що зараз відзначуся, просто сподівався, що м’яч зрештою опиниться в сітці. І не важливо, чи після мого удару, чи після того, як проб’є партнер. Вважаю, що цей гол був вирішальним, адже команда змогла розслабитися і довести матч до логічного завершення.
— Чи вирішили по перерві, що зараз найважливіше — зберегти результат, а не ризикувати?
— Така вказівка була з самого початку. Тим паче, позначилася якість газону. Це — погана відмовка, проте на своєму полі впевненіше почуваємося. Натомість в Ужгороді газон не відповідав тому рівню, щоби грати в короткий швидкий пас. Було чимало виступів, отож м’яч міг на рівному місці підскочити. Відтак грали простіше. До того ж, у суперника вийшов рослий форвард у другому таймі, тому футбол перейшов у «бий — біжи». Знаєте, коли виграєш 2:0, то можна відступити від свого стилю. Утім, навіть на контратаках ми створили безліч нагод покращити рахунок.
— Після фінального свистка Грозний нарікав, що в одному моменті ви підіграли рукою…
— В’ячеслав Вікторович, мабуть, говорив про той епізод, коли я блокував удар. Одразу скажу, руки там не було! Коли стелився в підкаті, розумів можливі наслідки, тому притискав руки до тіла. Це — не та ситуація, через яку варто дискутувати.
— Що трапилося, коли через дії фанатів суддя зупинив зустріч?
— Було неприємно, що за 15 хвилин до завершення виникла така ситуація… Розумієте, нам були дуже важливі ці три очки. Не дай Бог, аби якийсь фаєр влучив у гравця «Говерли». Усвідомлювали, що це могло завершитися технічною поразкою та іншими санкціями. Відтак, коли полетіла піротехніка, намагалися втихомирити вболівальників. Вдячний їм, що вони прислухалися до нас. Більше того: своєю підтримкою вони створили домашню атмосферу.
— Чи допомогло вам, що на поле не вийшов Сергійчук?
— Не можу коментувати. Моя справа — грати проти будь-якого візаві.
— Чи може ця перемога стати відправною точкою «Карпат» до покращення результатів?
— У нас є своя філософія футболу. Гнутимемо свою лінію далі. Спочатку вдало виступали, згодом трішки гірше. Одна перемога не зробить нас кращими, просто додасть впевненості у своїх силах. Сподіваюся, невдовзі повторимо ту переможну серію, котра була в дебюті сезону. Нам потрібно більше звитяг і залікових пунктів. Отож, впевнений, що ця перемога сприятиме нашому просуванню турнірною таблицею.
Євген ДЕМЯН