Стихія проти стихії. Козирі «Динамо» та «Шахтаря» напередодні чергового дербі

Динамо Київ 16 Жовтня, 12:15
Чиї аргументи виявляться більш вагомими в черговому Класіко?

Напередодні головного матчу першої частини сезону в Чемпіонаті України UA-Футбол виділяє сильні сторони, за рахунок яких «Динамо» та «Шахтар» будуть добиватись позитивного для себе результату. Переваги команди Мірчі Луческу розбирає Ігор Семйон, аргументи на користь киян наводить Сергій Швець.

За «Шахтар»: гра Ракіцького

Навряд чи «Динамо» надасть «Шахтарю» розкіш зіграти на контратаках. Щільна боротьба в центрі поля і прикриті фланги змушуватимуть «гірників» шукати якісь нестандартні шляхи розвитки наступу. Ось тут і може відіграти свою значиму роль прекрасна форма Ярослава Ракіцького.

Гра центрального захисника в поточному сезоні милує око не тільки вболівальникам «Шахтаря», а й всім тим, хто турбується за долю збірної України. Ярослав продуктивно підключається до атак команди (пригадуємо гол у ворота «Рапіда» в австрійському матчі), завдає небезпечних дальніх ударів і диригує грою за допомогою передач з власної половини поля. Якщо швидконогі бразильці Мірчі Луческу заплутаються серед щільного захисту «Динамо», нешаблонні маневри Ракіцького можуть стати визначальними у процесі взяття київських воріт.

За «Динамо»: гра оборони в цілому

Колишній головний тренер команди київського «Динамо» Олег Блохін любив фразу «плясать от печки», тобто в побудові гри робити акцент на надійності тилів. Щоправда, видатному у минулому нападнику втілити свої ідеї в життя особливо не вдалось – в чемпіонаті 2013/14 «Динамо» пропустило 33 м‘ячі. Сергій Ребров ситуацію змінив докорінно. Саме завдяки злагодженим діям всієї команди при обороні власних воріт кияни змогли перервати в минулому році 9-матчеву результативну серію гірників в очному протистоянні.

В цьому сезоні «Динамо» виглядає ще переконливіше. В перших десяти турах команда Сергія Реброва пропустила лише двічі – від «Сталі» та «Дніпра». Натомість голкіпери «Шахтаря» витягали м‘яч із сітки власних воріт сім разів. І якщо в матчі з «Дніпром» пропущені голи важко було назвати чимось неочікуваним – все ж суперник приблизно рівний за класом, то успішна гра в атаці «Ворскли», «Волині» та «Олімпіка» ставлять багато питаннь до гри захисної ланки «Шахтаря». Тенденцію підтвердили і поєдинки Ліги чемпіонів, де гірники вже пропустили сім голів в двох стартових турах групового етапу.

Варто додати, що на захисників «Шахтаря» лягло додаткове навантаження через матчі збірних. Якими б не були витривали В‘ячеслав Шевчук та Олександр Кучер, однак повноцінно відновитись від гри з Іспанії за чотири дні віковим гравцям буде непросто. Натомість Александар Драговіч особливо не напружувався у грі проти Ліхтенштейну, а Євген Хачеріді і зовсім відпочивав через дискваліфікацію. Не забуваймо також і про фактор Домагоя Віди, яким останнім часом став «спеціалістом» киян по «Шахтарю». Не виключено, що хорват завдяки голам у ворота Пятова та Каніболоцького на цей матч витіснить з основи Віторіну Антунеша.

За «Шахтар»: гольовий хист Алекса Тейшейри

«Шахтар» і близько не може похизуватися такою конкуренцією в лінії атаки, яка є в «Динамо». Втім, у складі «гірників» є гравець, який за десять турів поточного чемпіонату України забив більше голів, аніж Андрій Ярмоленко, Жуніор Мораєс, Олег Гусєв, Мігел Велозу та Артем Кравець разом взяті. Гольовий хист Алекса Тейшейри в сумі з його бажанням нарешті проявитися в матчі з дійсно гідним суперником може стати вибуховою сумішшю в арсеналі донецької команди.

Тейшейра має прекрасні показники результативності, але навряд чи бразильця задовольняє якість суперників, яким він забивав. «Дніпру» – не забивав; «Динамо» в Суперкубку – не забивав, «Реалу» та ПСЖ в Лізі чемпіонів – не забивав. Відтак, найбільш цінним скальпом в колекції лідера «Шахтаря» є скальп турецького «Фенербахче» в третьому раунді кваліфікації Ліги чемпіонів.

Зважаючи на такі розклади, а також на факт того, що з нині діючих гравців «Шахтаря» «динамівцям» в чемпіонаті України більше Тейшейри не забивав ніхто, мотивація у бразильця зашкалюватиме.

За «Динамо»: напад

Якщо між середніми ланками команд можна поставити знак ≥ (більше або дорівнює) на користь «Шахтаря», то напад киян, безсумнівно, сильніший. Підписання Жуніора Мораєса стало достойною відповіддю «Динамо» на зрив трансферу Марко Девіча завдяки старанням донецького клубу три роки тому. Бразилець виглядає значно сильніше Олександра Гладкого навіть за умови, що форвард гірників грає з партнерами значно довше. Мораєс здатен створити момент самотужки, тоді як нападник «Шахтаря» здебільшого користується результатами роботи півзахисту. До того ж, Жуніор, принаймні візуально, має вищий процент реалізації створюваних нагод. Продовжувати прогресувати бразильцю допомагає Артем Кравець, який не опускає рук в боротьбі за місце в основі. І навіть якщо Мораєс в основі не вийде, Артем здатен створити проблеми захисту «Шахтаря» завдяки своїй працездатності та наполегливості. А ось конкуренція Гладкого з Едуардо, скоріше, умовна, аніж реальна. Власне, Олександру не вистачає такого важливо для нападника інстинкту вбивці, що і не дозволяє йому вийти на принципово інший рівень.

За «Шахтар»: досвід Мірчі Луческу

Сергій Ребров, по суті, ще тільки втягується в тренерську роботу і за кількістю здобутого досвіду знаходиться далеко позаду Мірчі Луческу, навіть якщо приплюсувати до здобутків Реброва досвід вірного помічника Рауля Ріанчо. Для Мірчі Луческу ж завтрашнє Класичне дербі стане 45 за ліком.

«Шахтар» під керівництвом румунського спеціаліста вперше зіграв проти «Динамо» в липні 2004-го року. З того часу «гірники» 22-а рази обіграли свого принципового суперника (з урахуванням перемог в серії пенальті), шість разів зіграли з «динамівцями» унічию і 16 разів поступилися. Протягом 11-ти років боротьби з «Динамо» Мірча Луческу перегравав дев'ятьох тренерів, які в той чи інший час очолювали київську команду: Олексія Михайличенка, Йожефа Сабо, Леоніда Буряка, Анатолія Дем'яненка, Олега Лужного, Юрія Сьоміна, Валерія Газзаєва, Олега Блохіна та Сергія Реброва.

За «Динамо»: менший турнірний тиск

Команди підходять до гри з різним настроєм. «Динамо» може грати розкуто, не боячись припуститись помилки. Все ж навіть поразка дозволить головному конкуренту лише зрівнятись з біло-синіми по очках. А ось «Шахтарю» відступати нікуди. Розраховувати на втрати киян в настільки ослабленому чемпіонаті гірникам не варто, тим більше, що в своєму нинішньому стані підопічні Луческу самі не застраховані від осічок в найбільш не підходящий момент. Грати на перемогу зобов’язують і останні матчі в Лізі чемпіонів - «Шахтар» повинен доводити своїм прихильникам та самому собі, що не розучився грати великі матчі. Таким чином, Сергій Ребров з легкістю може віддати опонентам ініціативу та зіграти в улюбленій контратакуючій манері.

За «Шахтар»: кондиції півзахисників

Мірча Луческу не раз наголошував на тому, що після матчів національних збірних йому як клубному тренеру важко налаштовувати команду і зводити форму усіх гравців до спільного знаменника.

Так склалося, що поєдинок «Динамо» – «Шахтар» припав на перший після двох заключних матчів групового етапу кваліфікації до Євро 2016 тур чемпіонату України. Відтак, Мірчі Луческу додалося головного болю. Втім, такі ж самі проблеми вирішує і Сергій Ребров, клуб якого делегував до національних збірних навіть більше гравців, аніж «Шахтар».

Але якщо в цілому суперники перебувають в однакових умовах, то у міні-протистояннях окремих командних ланок перевага є на боці «гірників». З п'яти основних півзахисників «Шахтаря» (Степаненко, Фред, Марлос, Тейшера, Тайсон) за збірну під час жовтневих матчів виступав тільки один. Натомість, активну участь в поєдинках збірних приймали майже всі основні півоборонці «Динамо»: Велозу, Рибалка, Гармаш, Сидорчук, Ярмоленко, Гонзалез. Відповідно, більш свіжими повинні бути саме донеччани.

За «Динамо»: варіативність складу

«Динамо» вперше за довгий час має безперечну перевагу за глибиною складу. Через постійні трансфери на експорт лідерів команди передбачити основу «Шахтар» зі 100% впевненістю можна в дев‘яти випадках з десяти. Сергій Ребров в цьому плані має значно більше поле для маневру. Так, є ключові гравці, як от Сілва, пара центр беків, Рибалка, Ярмоленко. На решті позицій тренерський штаб «Динамо» має щонайменше по два рівноцінних виконавця. Наприклад, в центрі поля можуть вийти як Сидорчук та Гармаш, так і Велозу, Беланда або ж Бульяський. Гонсалес не встиг відновитись після від‘їзду в збірну? Не страшно, є Олег Гусєв. Антунешу вже пора турбуватись за місце в основі через відновлення Євгена Макаренка. Про конкуренцію Кравця та Мораєса згадувалось вище. Мірча Луческу про таку варіативність поки що може лише мріяти, адже Малишев, Ордець, Коваленко та Бернард при усіх талантах лише розпочинають свій шлях у великому футболі.

До слова, кадровий потенціал дозволяє Сергію Реброву та Раулю Ріанчу не лише тасувати склад, але й змінювати модель гри. За всього свого величезного досвіду Мірча Луческу вкрай неохоче вдається до експериментів, намагаючись в першу чергу відшліфувати єдину тактику. Тренер «Динамо» в рамки себе поки що не заганяв і в будь-який момент може здивувати, тим більше, що відповідні виконавці для втілення нестандартних ідей для цього є.

За «Шахтар»: впевненість у власних силах

Незважаючи на турнірне відставання, до головного матчу першого кола «Шахтар» підходить з впевненістю у власних силах. Статистика протистояння свідчить про загальну рівність суперників (25 перемог «Динамо», 20 нічиїх, 25 перемог «Шахтаря»), але якщо розглядати лише новітню історію протистояння, то перевага явно на боці донеччан.

В п'яти останніх матчах «Шахтар» пропустив від «Динамо» тільки один гол; в п'ятнадцяти останніх матчах був зафіксований тільки один розгромний рахунок – і саме на користь «Шахтаря; з останніх двадцяти матчів «Шахтар» програв «Динамо» тільки п'ять (з урахуванням поразки в серії пенальті). Незважаючи на феноменальну статистику киян, – 38 поспіль матчів без поразок в чемпіонаті України, - «гірники» точно не вважають «Динамо» непереможним.

За «Динамо»: трибуни

Для справжніх професіоналів фактор власного поля відіграє мінімальну роль. Однак коли команда змушена залишити власний дім та переїжджати з місця на місце, це зрештою має свій вплив. Допоки все було гаразд, для «Шахтаря» не було різниці, де перемагати «Динамо» – на «Донбас-Арені» чи на «Олімпійському». Після того, як з Донецька довелось виїхати, Мірча Луческу та його підопічні не раз жалілись на те, що не мають такої ж підтримки, яка була на рідному стадіоні. Переповнені трибуни «Олімпійського» знову будуть гнати «Динамо» вперед та тиснути на «Шахтар», що може як згуртувати та зробити злішими гірників, так і додати їхнім діям нервовості.