- Ми мали тотальну територіальну та ігрову перевагу, але матчі не виграються лише за рахунок володіння м’ячем. У нас були гольові моменти, навіть виходили віч-на-віч із воротарем, але потрібно бути більш сконцентрованими в завершальній стадії. Саме це не дозволило нам досягти позитивного результату.
- Якби Алексеєв реалізував вихід віч-на-віч у першому таймі, надалі гра складалася би по-іншому?
- Як я вже сказав, одного володіння недостатньо, потрібно користуватися глибиною. Винен не один Алексеєв, а колектив загалом. Якщо гра не складається, потрібно вміти перелаштовуватися та виконувати на полі інші завдання. Якщо завдяки якомусь ігровому елементу не вдається досягти результату, потрібно спробувати щось інше, а не наполягати на своєму.
- Матч із «Челсі» забрав багато сил, судячи з того, що у стартовому складі відбулося відразу сім змін?
- Ми розподіляємо ігрові хвилини, аби зменшити навантаження на певних футболістів, завдяки чому з’являється шанс у інших гравців. Але тут справа не в тому, що у когось були важкі ноги після матчу з «Челсі» – свіжості не вистачило не стільки в ногах, скільки в іншому місці.
- Після перерви прогнозовано відбулося підсилення складу з виходом на поле Калюжного, Таранухи, Щебетуна, але гольових моментів порівняно з першим таймом стало навіть менше…
- Варто сказати, що перший тайм усе ж відрізнявся від другого, оскільки після перерви господарі остаточно сіли назад та робили ставку виключно на контратаки. Нам потрібно було грати трохи по-іншому, але, на жаль, хлопці не змогли адаптуватися до конкретної ситуації.
- Чи можна сказати, що завершальні удари є актуальною проблемою для команди?
- Я так не думаю. На тренуваннях відпрацьовуються і завершальні удари, і ті моменти, коли суперник сідає ближче до своїх володінь. Але я не думаю, що це пріоритетне питання для нас і що ми маємо занадто концентрувати увагу на ньому, адже удар по воротах може статися в будь-який момент.