- У минулому сезоні завдання було опинитися в п'ятірці, ми посіли четверте місце. Амбіції є не тільки у мене, а й у всієї команди. Звичайно, «Динамо» і «Шахтар» в Україні стоять осібно, але боротися з «Дніпром» за бронзу нашій команді під силу. Все в наших руках. В очних зустрічах «Дніпро» ми регулярно обігруємо! (П'ять останніх зустрічей поспіль, а безпрограшна серія луганчан з «Дніпром» становить сім ігор. - Прим. ред.) Можна і в цій ситуації вичавлювати максимум. Головне - дожити до кінця цього року. Подивимося, що буде після зимового міжсезоння. У нас дуже багато орендованих гравців.
- Багато - це скільки?
- Сім чоловік. У тому числі форвард Філіп Будковський, півзахисники Андрій Маліновський і Олександр Караваєв, воротар Микита Шевченко. Це лідери команди. Але повірте, ніяких складнощів в роботі із ними немає. Всі чудово розуміють, що саме в «Зорі» хлопці заявили про себе, стали викликатися до національної збірної. Дуже сподіваюсь, що «Шахтар» дасть нам можливість дограти чемпіонат цим складом. Якщо ж ні, будемо вирішувати кадрові питання в міру їх надходження.
- На останній збір національної команди викликалося відразу шість (!) гравців «Зорі», практично всі вони залишилися без ігрової практики. Як це відбивається на команді?
- Це мій головний біль. Люди працюють в іншому тренувальному режимі. Хлопці повертаються розтренованими, потім тиждень доводиться набирати кондиції, приводити команду в порядок.
- Ви намагалися аналізувати ситуацію, чому так виходить? Як мені здається, ваші гравці явно не слабкіші за конкурентів на конкретних позиціях.
- Звичайно, аналізували ситуацію, але не хотілося б це обговорювати публічно. У кожного тренера є своє бачення, тому він робить по-своєму. Мені як тренеру клубу це прикро. І самі гравці розуміють, що нічим не поступаються тим футболістам, які виходять постійно в складі. Значить, десь не вистачає довіри, і мені доводиться їх вчити, щоб гравці розуміли це і працювали ще більше. Будуть працювати - обов'язково гратимуть у збірній.
- А яке у вас спілкування з головним тренером збірної Михайлом Фоменком? Пам'ятайте, в радянські часи збирали тренерську раду...
- Якщо відверто, у нас спілкування з головним тренером мало, практично немає. Я не знаю, із чим це пов'язано і чому так відбувається, -
зізнався Вер
нидуб у інтер
в'ю «Спорт День за Днем».