Роман Сиволап
Динамівці не змогли перервати свою серію матчів без перемог з англійськими командами в єврокубках. Кияни гідно виглядали на фоні господарів, але три очки залишилися в Лондоні.
Склади команд. Сергій Ребров вніс лише одну зміну в стартовий склад команди порівняно з матчем у Києві: замість Даніло Сілви, який залишився з дружиною, що народила йому другого сина, на поле вийшов Віторіно Антунеш. Віталій Буяльський, Сергій Сидорчук та Артем Кравець отримали черговий шанс проявити себе на найвищому рівні Ліги чемпіонів.
Жозе Моурінью після поразки від «Ліверпулю» залишив у запасі Кейхіла, Мікеля та Азара. Курт Зума перемістився на звичне для себе місце центрального оборонця, Сезар Аспілікуета на правий фланг захисту. Зліва в обороні вийшов грати новачок клубу Баба Рахман. Пару опорних півзахисників склали Матіч та Рамірес. На місці атакуючого півзахисника вийшов грати Сеск Фабрегас.
Психологія. Необхідно констатувати, що динамівці провалили перший тайм. Кияни дозволили лондонцям відчути себе господарями на полі. Обидві команди не продемонстрували ідеальний футбол. Помилялися всі, але на початку зустрічі гравці «Челсі» не відчули на собі тиску суперника, що й дозволило підопічним Моурінью повернути впевненість після серії невдалих матчів.
У першій половині зустрічі динамівці дозволяли футболістам «Челсі» легко переходити на власну половину поля - ніякого натяку на гіперпресинг не було. Футболісти київського клубу боялися брати на себе ініціативу: за перший тайм згідно статистики www.whoscored.com «біло-сині» зробили лише одну вдалу обводку. Таким чином матчі Ліги чемпіонів не виграють.
Не можна сказати, що «Челсі» виглядав надпотужно. Лише Вілліан та Дієго Коста брали гру на себе та намагалися внести загострення. Але в дії лондонців повернулася впевненість. До того ж, ще Драгович допоміг «Челсі» завершити атаку.
Як показали події другого тайму, невиразна гра динамівців у першому була пов'язана саме з психологією, відсутністю в киян духу переможців. Замість того, щоб давити на гравців «Челсі», які явно перебувають у психологічній кризі, динамівці зайняли вичікувальну позицію. Лише пропущений м'яч змусив киян скинути окови обережності та почати нарешті грати у футбол.
Не думаю, що тренерський штаб «Динамо» давав настанову гравцям грати так обережно. Спроби пресингувати в киян були.
Але з плином часу динамівці все нижче притискалися до своїх воріт. Сергію Реброву не вдалося надихнути підопічних зіграти в свій футбол на «Стемфорд Бридж». І тут справа не в тижневій психологічній підготовці до матчу. В командах великого Валерія Лобановського з першого дня футболістів готували не звертати уваги на імена суперників та не пасувати перед авторитетами. День за днем гравців переконували, що вони здатні перемагати кращі команди Європи. Сучасним тренерам не вистачає сміливості так ставити питання.
На мою думку, кияни могли в першому таймі ризикнути та придушити паростки гри лондонців, які намагаються вийти з кризи. Але цього не відбулося. Шанс отримати психологічну перевагу було втрачено. Справитися з майстерними футболістами «Челсі», які набули впевненості, є дуже складним завданням.
Пробудження другого тайму. Але в другому таймі цей фокус ледве киянам не вдався. Денис Гармаш, що вийшов на заміну, вніс у гру динамівців сміливість, якої не вистачало в першому таймі. В «Динамо» ожили фланги, форварди почали знаходити моменти.
Під пресингом киян кудись зникла впевненість гравців «Челсі». Лондонці знову почали допускати помилки.
Саме завдяки тиску киянам вдалося змусити помилитися захисника та воротаря «Челсі» і заробити кутовий, після якого Драгович зрівняв рахунок.
Гол Драговича
Здавалося, що за час, який залишився до кінця зустрічі, кияни зуміють створити шанси для здобуття перемоги. Але Жозе Моурінью випустив на поле Азара та Педро, і «Челсі» вдалося перехопити ініціативу. Та й самі динамівці вирішили перевести подих. Секундної розслабленості вистачило майстрам з «Челсі», щоб забезпечити для себе позитивний результат. Сергій Рибалка зробив необов’язковий фол проти Азара, а Вілліан перетворив штрафний удар у забитий м’яч.
Кількість, що переходить в якість. Звісно, списувати всі негаразди «Динамо» лише на психологію не варто. Якими б мотивованими та сміливими не були кияни, брак майстрів високого рівня не дозволяє конкурувати з грандами світового футболу.
Пропоную вашій увазі схеми дій від сайту fourfourtwo.com футболістів «Динамо» та «Челсі» у порівнянні.
Розшифровка умовних зображень до вашої уваги.
Ліві захисники: Баба Рахман – Віторіно Антунеш
Центральні атакуючи півзахисники: Сеск Фабрегас – Віталій Буяльський
Форварди: Дієго Коста – Артем Кравець
Ліві півзахисники: Оскар – Дерліс Гонсалес
Одного швидкого погляду на приведені схеми достатньо, щоб зрозуміти, що на цих позиціях динамівці поступаються опонентам.
В анонсі матчу велася розмова про підвищення інтенсивності та покращення якості гри. За даними instatfootball.com, у Лондоні «Челсі» зумів досягти підвищення інтенсивності, досягши результату в 936 тактико-технічних дій проти 840 в київському матчі, хоча якість залишила бажати кращого – 27 %. Кияни інтенсивність гри не збільшили – 832 ТТД проти 823 київських. Зате якість гри погіршили значно – 31% браку проти 26 % вдома.
У якійсь мірі компенсувати різницю в майстерності можливо лише завдяки налагодженим колективним діям. Але все одного без виконавської майстерності вигравати дуже важко.
Керівництво «Динамо» не може собі дозволити вливати на підсилення команди по 200 млн євро за сезон, як власник «Челсі» Роман Абрамович. У киян інший шлях – вирощувати майстрів самостійно, чекати, поки власні гравці досягнуть прогресу. Вимагати, щоб «Динамо» негайно могло конкурувати з грандами світового футболу, в таких умовах не варто, як би нам цього не хотілося.
Приклади Ярмоленка, Хачеріді, Рибалки, Гармаша показують, що у цій справі в «Динамо» є досягнення. Тому необхідно продовжувати йти своїм шляхом, намагаючись виховати нових Блохіних та Шевченків.
Андрій Ярмоленко в ролі месії. Від десятого номера «Динамо» вболівальники завжди вимагають багато. Так і має бути, якщо Андрій бажає залишатися лідером команди. Але вимагати того, щоб Ярмоленко самотужки обіграв «Челсі» - це вже занадто.
Наш вінгер провів не видатний, але явно не провальний матч.
Порівняння дій Ярмоленка та Вілліана.
Звісно, колишній півзахисник «Шахтаря» перевершив лідера «Динамо» та в підсумку забезпечив для «Челсі» переможний результат. Але хочу звернути увагу на діапазон дій Вілліана. Гра «Челсі» побудована таким чином, що зона дій Вілліана не замикається лише на правому фланзі. Це значно ускладнює завдання по нейтралізації бразильця.
Такої побудови немає у «Динамо». Ярмоленко взаємодіє лише з крайнім захисником та найближчим центральним півзахисником. При цьому суперник концентрує на опіку лідера киян двох - трьох гравців.
У тренерського штабу «Динамо» поки ще є час, щоб спробувати в повній мірі реалізувати ігровий потенціал свого найбільш креативного гравця.
Висновки. За півтора роки, що Сергій Ребров працює з «Динамо» разом з іспанськими помічниками, команда зробила значний крок в організації гри. Гра киян систематизувалася, набула змісту. Тепер, коли динамівцям доводиться конкурувати з кращими командами континенту, стають чітко помітні недоліки в діях як окремих виконавців, так і команди в цілому. При цьому футбольна команда – це не тільки сплав тактики та фізичних властивостей гравців. Для досягнення результату не менш важливим є психологія, вміння надихнути футболістів повірити в свої сили.
Після років безнадії уболівальникам хочеться, щоб вже зараз їх улюбленці здобували визначні перемоги. Перемогти «Челсі», що переживає кризові часи, в Лондоні не вдалося. Але матч показав, що киянам залишалося зробити не так вже багато кроків, щоб такі перемоги відбулися. Утрируване в кількісному вимірі, десь в 70-80 тактико-технічних дій. У команди є резерв, щоб ці кроки були зроблені, наприклад, в найближчому матчі Ліги чемпіонів з «Порту». Для цього необхідні зусилля не лише тренерського штабу, а й самих гравців. Щоб, наприклад, Артем Кравець почав встигати пробити по воротах, Віталій Буяльський намагався віддати загострюючі передачі, Дерліс Гонсалес став піднімати голову від м’яча та шукати партнерів, які перебувають у більш вигідній позиції.
Таких побажань достатньо, але команда не виглядає безнадійною. У Сергія Реброва є своє бачення футболу. Зараз головне, щоб у тренера «Динамо» вистачило сміливості йти своїм шляхом, мріяти про великі перемоги та запалити цими мріями своїх помічників та підопічних.