- Команда, насамперед, показала характер. Мені стало зрозуміло вже на 30-й секунді, про що сказав виконавчому директору ФФУ Володимир Генінсону, що сьогодні не обійдеться без «червоної» картки. І мав рацію. Правда, не знав, на чию сторону вона буде. Напруга зашкалювала, ціна сьогоднішньої гри була дуже високою. Нею стала поїздка у Францію! Думаю, ми заслужено будемо представляти Україну у Франції. Єдине, з чим у нас є проблема - глибина нашого складу. Тренери бачать і відчувають це, залишається не так багато часу, щоб з нашого найближчого резерву знайти додаткові джерела живлення.
Якби хтось сказав мені на 9-й хвилині матчу, за рахунку 1:0 на користь Словенії, що на п'ятій компенсованій хвилині ми «вивалимося» на Хандановича втрьох і заб'ємо м'яч, це було б з області фантастики. Тим не менш, це сталося, з чим я всіх вас сердечно вітаю.
Сьогодні щаслива вся Україна, подзвонив Президент країни, попросив передати привітання. Моє захоплення мужністю наших хлопців. Ті, хто не грає у футбол, до кінця не може зрозуміти, що дуже важко грати на третій день, віддавши себе без залишку в грі у Львові. Власне кажучи, львівська торсида, а сьогодні і словенська, показала, як можна несамовито підтримувати свою команду, як можна любити своїх футболістів, як можна гнати їх в атаку, кожна із яких в рівній мірі може привести до перемоги. Що, власне, і сталося в Мариборі на 90 плюс 5-й хвилині.