- Ми могли забити набагато більше м'ячів. Перші 20 хвилин гри взагалі не можна записати нам в актив, оскільки суперник пропонував нам зовсім інший, звужений простір, більш обмежений, відповідно, ми повинні були грати більш позиційно, швидше переміщати м'яч, знаходити дисбаланс якраз за рахунок переміщень м'яча. Крім того, що ми в атаці не могли скористатися тим, що надавав суперник, так ще й у захисті не були достатньо динамічними, що й було видно з пропущеного голу після стандартного положення. Не вистачило динаміки, хлопці не пішли до кінця і пропустили.
Після цього моменту простору у нас стало побільше, захисні порядки запорожців трохи поламалися, але ми не змогли скористатися цим в атаці, оскільки не було балансу - бігли вперед, створили багато гольових моментів, які не використали, але робили це трохи безглуздо, не змогли заспокоїтися , знайти паузу, щоб зрозуміти, що відбувається на полі. Але, повторюся, моментів ми створили достатньо. Можу зробити висновок, що хлопці краще розуміють, як бігти в простір, тобто, завглибшки, ніж в ширину, тому що в перші 20 хвилин нам більше пропонувалася саме ширина. Нашим гравцям слід краще навчитися грати не тільки в довжину, але і в ширину.
- Після матчу ви щось пояснювали Калюжному. Ви були чимось незадоволені в його діях?
- Справа в надмірному бажанні Івана. Це трапляється з кожним гравцем і в дорослому футболі. Втрата позиції або її тримання може стосуватися не тільки Калюжного, а й будь-якого іншого футболіста, так що тут немає нічого незвичайного або екстраординарного - просто робоча розмова.
- У минулому матчі «Динамо» забило 9 м'ячів «Говерлі», а сьогодні перемога далася досить важко. З чим пов'язана така неоднакова гра?
- Я би не став все пов'язувати тільки з кількістю голів, тому що коли забили 9 голів, ми використали всі свої шанси, які створили. А сьогодні багато можливостей упустили. Потрібно говорити і про гру - сьогодні нам трохи не вистачило контролю, особливо в завершальній стадії, в тому числі, і контролю над собою. Одна справа результат, а інша - гра. Залишилися трохи змішані почуття - гірко-солодке відчуття.
- Які проміжні підсумки осінньої частини юнацької першості можна вже підвести?
- Думаю, як на колективному рівні, так і на індивідуальному гравці дотримуються своєї лінії розвитку, у кожного цей шлях свій, але всі стараються, як можуть. Ми також намагаємося підказувати і допомагати їм у цьому. Природно, є певна різниця в культурах, все-таки ми приїхали з іншої країни. Можливо, це іноді нам заважає достукатися до хлопців, донести їм інформацію. Але у нас залишається ще велике поле для роботи, постараємося нівелювати і культурну різницю, і допомогти хлопцям рости.