— Коли я грав в «Металісті», звичайно, уявити таке собі не міг. Я перейнявся суттю протистояння, сприймав «Дніпро» ворогом «Металіста». Але в певний момент у «Металіста» виникли великі труднощі, футболісти стали покидати команду. З'явилися пропозиції від «Дніпра». Не тільки мені. Так, я її прийняв, тому що не був настільки категоричним. Це життя. Я не вважаю, що вчинив зрадницьки. Я із задоволенням залишився б у Харкові, будь все як і раніше. Я люблю «Металіст», але пограв і в інших командах, - цитує Гуйє matchday, посилаючись на журнал «Футбол».
— Довго міркували, чи варто погоджуватися?
— Не один і не два тижні. Я ретельно зважував усі «за» і «проти», розмовляв з сім'єю, партнерами, друзями. Це був непростий крок. Розумів, що мене можуть не прийняти в «Дніпрі».
— Вважаєте, вас можуть полюбити вболівальники «Дніпра»?
— Думаю, ні. Я для них людина «Металіста». Зрозуміло, що іноді вони мене освистують. Але зла я не тримаю. Я — професіонал. Так склалося, що тепер граю тут. Якщо вони побачать, що я повністю віддаюся «Дніпру», бути може, в якійсь мірі приймуть мене. Було б здорово! Але я зрозумію, якщо ні.
— Може бути, варто було б зустрітися з фанатами «Дніпра» і поговорити по-чоловічому?
— Це непринципово. Що я їм скажу? Що з перших днів полюбив «Дніпро»? І як це буде виглядати? Брехати я не вмію. Я сказав собі — будь як буде. До всіх все одно не достукатися. Одні будуть нормально ставитися, інші — ні. Моя справа — грати! А я буду грати з такою ж віддачею, як і в «Металісті».