- Як ваш настрій, Андрій?
- Оптимістичний. У тому, що отримав травму саме зараз, намагаюся шукати позитивні моменти: трапилася ця неприємність перед відходом у відпустку, так що в футбольному плані я нічого не пропущу. Сподіваюся, через місяць все заживе - і в січні я відправлюся на збори у Марбельї повністю здоровим.
МРТ показало запалення і надрив привідного м'яза бічної зв'язки коліна. Лікарі кажуть, три-чотири тижні доведеться ходити в спеціальному лангеті - так що сам собі буду нагадувати у відпустці Фореста Гампа. (Посміхається). - цитує Ярмоленка «СЕ».
- Травма серйозно порушила відпускні плани?
- Не так щоб дуже. Звичайно, хотілося б більше часу проводити з сім'єю, але всі ці дні компанію мені становили на базі лікарі та масажисти. Скоро я лечу у відпустку, але ви ж знаєте, що віддаю перевагу активному відпочинку - грати з друзями у волейбол або в міні-футбол. А тут - доведеться по частині руху себе обмежувати.
- Через кілька днів після заключного матчу року ви планували охрестити молодшого сина. Тут все без змін?
- В суботу Даньку хрестили, як і планували. Посиділи потім в ресторані, відзначили в колі рідних і друзів. Кум мій приїхав - добре відомий вам Рома Безус.
- Як, до речі, у кума настрій? Мирон Маркевич нещодавно жорстко про нього відгукнувся, та і загальна атмосфера в «Дніпрі» викликає суперечливі враження...
- За кума, звичайно, переживаю за ситуацією в його команді стежу, за пресою та інтернетом. Ну, а з розмов з Ромою можу зробити висновок, що погляди у нас в цьому сенсі загальні: треба виходити на поле в тренуваннях та іграх - і доводити, на що ти здатний. Безус до початку чемпіонату був - кажу так не тому, що ми з ним друзі і куми - найкращим у «Дніпрі». Потім, правда, щось пішло не так, але тепер Рома налаштований рішуче: хоч зараз готовий поїхати на збори, щоб довести, що Мирон Богданович надто суворий у своїх оцінках.
- Повертаючись до матчу з «Маккабі»: неважко уявити, які емоції ви переживали, спостерігаючи за поєдинком з роздягальні. Згодні з думкою капітана Олександра Шовковського, що це була найгірша гра «Динамо» в нинішньому сезоні?
- В минулу середу ми провели не найкращий свій матч - тут не посперечаєшся. На виправдання можу сказати, що команда у нас молода, хлопці переживали за результат. Звичайно ж, це на нас тиснуло - ось чому не вийшло цікавої гри з великою кількістю моментів. Добре, що забили на початку, і після цього могли дозволити собі грати по рахунку. «Маккабі», мені здалося, діяв так само. Але нічого: ця гра з роками забудеться, а результат залишиться.
***
- Ви напевно стежили за жеребкуванням чемпіонату Європи. Склад нашої групи збігся з вашими очікуваннями - чи розраховували на більшу прихильність Фортуни?
- Якщо чесно, я наперед не загадував. Не думав про те, щоб отримати з першої корзини, припустимо, Португалію. Просто сидів перед телевізором - і з цікавістю стежив за подіями. Суперники нам дісталися нічогенькі, але раз вже ми потрапили на чемпіонат Європи, треба виходити на поле і нікого не боятися. Щоб наші вболівальники раділи не менше, ніж після стикових поєдинків зі Словенією.
- Німеччина в групі фаворит, тут і говорити нічого...
- (Зітхає).
- Ви не згодні?
- Чудово розумію, з ким доведеться грати, адже німці - діючі чемпіони світу. Але якщо боятися - навіщо взагалі грати? Нам слід показати у Франції футбол високого рівня - і зробити все, щоб не вдарити в бруд обличчям.
- А якщо говорити про склад групи в цілому: нашої збірної слід боротися з поляками і північними ірландцями за друге місце - або все-таки тримати в голові, що в 1/8 фіналу виходять чотири з шести володарів третіх місць?
- Стоїть завдання вийти в плей-офф, а так ми це зробимо чи сяк - не настільки вже важливо.
***
- І на завершення - питання, який у світлі озвучених тільки пріоритетів що я не можу не поставити. Ви самі-то в плей-офф Ліги чемпіонів грати збираєтеся?
- Розумію, до чого ви хилите. (Сміється). Моя позиція залишається незмінною: так, підписав з «Динамо» довгостроковий контракт, але бажання пограти в серйозному чемпіонаті ніхто не відміняв. З Ігорем Михайловичем Суркісом є тверда домовленість: якщо надійде пропозиція, яка влаштує обидві сторони, «Динамо» мене відпустить. А ні - звичайно ж, я залишуся. І буду приносити користь рідному клубу.
Хочу бути правильно зрозумілим: на даному етапі я отримую задоволення від футболу, мене в Києві все влаштовує. І якщо щось не подобається, то тільки рівень нашого чемпіонату. У нас, трапляється, що матчі збирають по дві-три тисячі глядачів, а хочеться щотижня при переповнених трибунах грати поєдинки найвищого рівня і постійно перебувати в тонусі. А як все складеться, покаже час...