Бекс започаткував моду у сучасному футболі та власним прикладом довів, що футбольну кар’єру можна перетворити у успішний бренд. У Манчестері він був генієм, а в Мадриді тільки одним із, та це не завадило Девіду стати улюбленцем мільйонів і відповідно вигідним комерційним проектом. Тому його поява за океаном аж ніяк не сприймалася у контексті завершення професійної діяльності, а стала справжнім поштовхом популяризації соккеру. Девід, так би мовити, поїхав «піднімати цілину» і викликав нову хвилю буму, рівноцінну проведенню чемпіонату світу у 1994 році. Свого часу в Штатах опинялися і Бест, і Пеле, і Беккенбауер – персони точно не останні.
Наявність зірок світової величини додає МLS колоритності та своєрідного шарму. Давід Вілья, Пірло, Лампард, Кака, Джеррард, Роббі Кін та Дрогба у нас викликають ностальгію за кумирами і змушують поневолі слідкувати за цим чемпіонатом. А у Північній Америці ці хлопці збирають стадіони, приваблюючи інвесторів з контрактами на чималенькі суми. Здається, доктрина «американська мрія» набирає нового забарвлення і для кожного клубу перебування європейського футболіста з ім’ям стане мало чи не потребою. У цьому частково варто і завдячувати Бекхему, що відкрив нові горизонти для обох сторін.
У 2007 році британець уклав угоду із Лос-Анджелес Гелаксі, причому, на дуже вигідних умовах – обов’язковим пунктом у контракті була можливість придбання у федерації права викупу франшизи для заснування клубу за 25 мільйонів доларів. Для Бекхема – це дрібниці. Зважаючи на те, що ціни динамічно ростуть – у минулому році відома футболістка Міа Хемм, баскетболіст Меджік Джонсон та їхня компанія за таке задоволення заплатили 100 мільйонів доларів – то Девід із своїм рішенням явно не прогадав.
Тож екс-капітан збірної Англії разом із болівійським мільярдером Марсело Клауре та колишнім продюсером поп-гурту Spice Girls Саймоном Фуллером вирішили будувати. Місце обрали ідеальне – Майамі, з населенням у більш ніж 5 мільйонів мешканців, не має футбольного клубу. Найближчий – Форт-Лодерлейл Страйкерс – базується в однойменному місті, за 37 кілометрів від Майамі. Цікаво, що його співвласником є Роналдо. Там же у 1997 був заснований Майамі Фьюжн, але колектив проіснував буквально п’ять років. Словом, Бекхем і тут вчинив передбачливо.
Легендарний півзахисник не приховував наполеонівських амбіцій, але одразу ж зіткнувся із серйозними проблемами. Головне і нагальне питання – це домашня арена, за відсутності якої керівництво МLS має повне право відібрати франшизу і в майбутньому перепродати іншому потенційному покупцеві. Яскравий приклад – скандал із Чівас США та Хорхе Вергарою, що орендував Стабхаб Сентер і, таким чином, ділив поле із Гелаксі. Вергара не поспішав із будівництвом свого стадіону і в кінці жовтня 2014 року очільник ліги, комісар Дон Гарбер офіційно заявив про ліквідацію клубу, попередньо ще у лютому придбавши франшизу за 70 мільйонів доларів. І, за іронією долі, йому вдалося її «сплавити» вищезгаданим Хемм та Джонсону.
Що тут казати, якщо Дон взяв такий принцип за основну концепцію розвитку МLS та добився того, що до 2012 року п’ятнадцять із дев’ятнадцяти команд мали приватні стадіони. По-іншому – ніяк.
Ще один цікавий момент – вибір із Майамі, обумовлений співпрацею Бекса та адвоката Джона Алшулера, який не гребував зв’язками у тамтешньому міському колегіумі. Мовляв, тепер місце для спортивної споруди – лише справа часу. Девід підготував проект, і в березні 2014-го, на засіданні чиновників й представників МLS оголосив про наміри збудувати стадіон у портовій зоні Майамі. І яке ж було його здивування, коли одинадцять із дванадцяти бюрократів проголосували «проти». Річ у тому, що на ту ж набережну претендував ряд круїзних фірм, що нібито прагнули там розмістити свої офіси. Раптово з’явилася так звана громадська організація MIA Seaport Alliance, яка підняла шум у пресі, наголошуючи на тому, що боротиметься за права простих людей та робочі місця — типу, порт потрібно рятувати, а Бекхем мало не дискримінує звичайних американців.
Можновладці, ясна річ, обрали варіант із MIA Seaport Alliance, щоби не допустити соціального невдоволення. Як тільки був оприлюднений офіційний вердикт, ця фіктивна «організація» миттєво припинила існування.
Бекхем рук не опускав і ледве не пристав на умови мера округу Карлоса Хіменеса, котрий, окрім продажу ділянки – але в центрі міста – сподівався додатково «розкрутити» футболіста на щорічну оренду у п’ятсот тисяч доларів. Правда, пізніше сторони, після довготривалих торгів, не зійшлися у ціні, і від плану Хіменеса теж довелося відмовитися. Цьому посприяв сам мер, якого явно не влаштовував такий перебіг обставин і він пошив Бекхема у дурні за старою схемою — «деяка» спілка Downtown Neighbors Alliance, куди входили «вершки» суспільства, активно протестувала проти стадіону, адже «спорудження спотворить вид з довколишніх люксових будинків, створить пробки і зіпсує новий парк».
Далі Бекс вів перемовини із Міжнародним університетом Флориди з приводу оренди стадіону для американського футболу, але Гарбер пригадав не менш важливий пункт – арена має бути спеціалізованою саме для соккеру, інакше команду не заявлять на чемпіонат. «Майбутнє Майамі», як зазначив Девід у розмові із представниками ЗМІ, «під загрозою». Майамі Бекхем Юнайтед – доволі пафосна назва майбутнього клубу, враховуючи на розвиток подій. Взагалі, тим часом Девід займався проштовхуванням свого бренду на усіх фронтах — шукав інвесторів, домовлявся з ПСЖ і залюбки ділився сподіваннями із публікою. У інтерв’ю лунали імена то Ібрагімовича, то Моєса, навіть йшла мова про шорт-лист із кандидатами, що поповнять ряди його клубу.
Ситуація почала поліпшуватися у вересні цього року – журналісти писали про місцину, де раніше виступав клуб з американського футболу Майамі Долфінс. Дон Гарбер особисто взявся допомагати Бекхему і звернувся до влади міста, щоби знайти оптимальне рішення.
І ось, кілька днів тому, нарешті всі дійшли до спільного знаменника – власники Юнайтед придбали землю в районі Майамі Овертаун, узгодивши нюанси як із керівництвом MLS, так і депутатами. Гарбер зауважив, що колектив увійде до ліги у 2020-му році, коли буде змінено кількість команд до двадцяти чотирьох.
Поки Бекхем розбирався із папірцями, у нього з’явився конкурент. Паоло Мальдіні та бізнесмен Рікардо Сільва у травні 2015-го повідомили загал про створення свого клубу – ФК Майамі. За прогнозами, вже у 2016-тому він виступатиме у NASL – другому дивізіоні країни. Гарбер – зі скрипом – прийняв цей факт, оскільки ліга не надто зацікавлена у наданні франшизи для заснування кількох клубів в одному місті. Мальдіні вбачає соратника у особі керманича NASL Білла Петерсона.
«У Майамі нарешті сформувалася група власників із широким баченням та досвідом, необхідним для побудови клубу, вболівати за який з гордістю будуть всі жителі міста. Група зосереджена на створенні конкурентоспроможної команди і на тому, щоб стати партнером для всіх представників спортивної спільноти Майамі», — підкреслив функціонер.
Чи якось це вплине на Бекхема? Хіба, у плані залучення уболівальників, оскільки місце у вишці йому й так гарантоване. Девід зробив половину діла і готовий витрачати – близько 250 мільйонів доларів зірковий футболіст інвестує найближчим часом. Також він розповів, що виконуватиме суто функції президента, а за тренерське крісло сідати аж ніяк не збирається. Що з того вийде – побачимо.