Роман Сиволап. 1927.kiev.ua
Перед грою.
Втрати лідерів чемпіонату дозволяли київському «Динамо» у разі перемоги в Луганську повернутися в чемпіонську гонку. Тому ця зустріч ставала не менш принциповою й відповідальною, ніж матчі, наприклад, із «Металістом». Кияни на тижні не грали матч єврокубків, тому повинні були мати повні баки фізичного та психологічного пального. Щоправда, динамівці втратили одного з лідерів колективу: Андрій Ярмоленко через дискваліфікацію перебуває у вимушеній тижневій відпустці.Суперник киян – луганська «Зоря» кубковий матч не грала, команда припинила боротьбу на стадії 1/16 фіналу, поступившись краматорському «Авангарду». Головному тренеру луганчан, Юрію Вернидубу, в останній місяць вдалося стабілізувати гру команди. Після вдалого старту в сезоні почалася смуга невдач: чотири поразки в п’яти матчах. По Луганську поповзли чутки про відставку головного тренера. Але команда взяла 7 очок в іграх із «Волинню», «Говерлою» і «Севастополем». Велика поразка від «Шахтаря» нікого не засмутила – завдання відбирати очки в клубу Ахметова поки що не стоїть на порядку денному. Киянам луганчани сподівалися дати бій. Досвід вдалих ігор проти «Динамо» у Юрія Вернидуба вже був: півтора роки тому саме «Зоря» під його керівництвом відібрала два очки в киян і відкрила дорогу до золота представникам Донбасу. Ось і зараз у світлі поразки «Шахтаря» в Луцьку необхідно було виручати «старшого брата»: посперечатися за очки з головним його ворогом. Щоправда, у перемогу луганчан перед грою мало хто вірив: кияни не поступилися «Зорі» в чемпіонатах України лише раз, 21 рік тому. Але Олег Володимирович уже привчив нас до антирекордів.
Склади і формація.
Олег Блохін виставив очікуваний склад за звичною схемою 4-2-3-1.У складі луганчан відбулися деякі зміни порівняно з матчем попереднього туру в Донецьку. Юрій Вернидуб зміцнив опорну зону півзахисту зв’язкою Максим Білий – Олександр Грицай. На вістрі атаки з’явився швидкий Яннік Болі. По флангах розташувалися Даніло і Хомченовський. Ідея наставника «Зорі» була зрозуміла: не поступитися в силовій боротьбі та сподіватися на контратаки. Схема більше відповідала 4-3-2-1.
План на гру.
Усім зрозуміло, що очікувати тактичної різноманітності в грі «Динамо» при Блохіну не доводиться. «Динамо» Блохіна, як «Барса» часів Гвардіоли, незалежно від суперника, завжди грає у свою гру, щоправда, з різною ефективністю. Цікаво, хтось у «Динамо» взагалі перед іграми вивчає суперників калібру «Зорі»? Ось і цього разу кияни грали у футбол, що приніс їм результат у матчах із «Туном» та «Іллічівцем», правда, у грі з маріупольцями не без допомоги фарту. Сенс такої гри зводиться до перемоги у фізичній боротьбі. Чому не використовуються інші сильні сторони гравців «Динамо», залишається загадкою. Справа в тому, що різниця у фізичній готовності та антропометричних даних Вернидуба, Шуніча, Грицая, Білого, Даніло і Болі порівняно з футболістами «Динамо» не така велика, як різниця у вмінні грати саме у футбол. Мбокані, Ленс, Беланда, Гусєв, Велозу, Хачеріді, Драгович, Ідейє, Тремулінас, Безус значно перевершують у майстерності Хомченовського, Любеновича, Болі і компанію. При всій повазі до луганчан.Вернидуб дав завдання перекрити фланги, «зацементувати» центр поля фізично міцними гравцями. Ці заходи були результативними. До речі, сильна флангова гра киян є міфом. Це стає зрозумілим, коли подивитися на статистику використання флангових передач: за перше коло динамівці жодного разу не забили головою, жодного! При цьому не можна сказати, що Мбокані та Ідейє безпорадні на другому поверсі. На мій погляд, серед форвардів чемпіонату України вони – одні з кращих у цьому компоненті. Справа в тому, що замість флангової гри в киян превалює безтолкова біганина і шпурляння м’яча навмання у штрафний майданчик. Якщо правий захисник Даніло Сілва по-іншому грати просто не вміє, то неефективна гра Ярмоленка, Ленса, Гусєва, Тремулінаса і Макаренка викликає подив. Усі ці гравці здатні подавати націлено у штрафний майданчик – зручно для партнерів по команді. Справа тут не тільки в якості передач – важливі також колективні маневри гравців, котрі намагаються завершити атаку ударом. Ефективно завершувати флангові передачі добре вдавалося нинішньому тренеру Сергію Реброву і самому Олегу Блохіну в роки кар’єри гравців, але не вдається їх підопічним зараз. Наставники різні.
Стратегія Вернидуба була проста – чекати на помилку захисту «Динамо». «Зоря» дочекалася свого шансу швидко: на 9-й хвилині Болі зачепився за м’яч, дочекався ривка Даніло і вивів його на побачення з Шовковським. Даніло шансу не змарнував. Кияни продовжували грати за планом А, здається, плану Б у Блохіна взагалі не існує.
Де пресинг?
У перших матчах під керівництвом Блохіна футболісти «Динамо» намагалися застосовувати пресинг. Хай ці дії були неідеальними, та жила надія, що з часом кияни зможуть ефективно користуватися цією зброєю. Пройшов час, ситуація із застосуванням пресингу не покращилася. У матчі із «Зорею» колективних дій по відбору м’яча взагалі не було видно. Беланда намагався самотужки створити щось подібне на пресинг у другому таймі, дії інших футболістів також були поодинокі. Ленсу і Дуду, здається, узагалі не розповіли, що таке пресинг. Мбокані відноситься до того типу форвардів, які не нехтують чорновою роботою. Чому немає взаємодії між гравцями? Знову питання до тренерського штабу.Кутові.
Перед грою «Зоря» – «Динамо» переглянув зустріч «Ворскла» – «Металіст». Кожен кутовий у виконанні харків’ян ніс у собі загрозу воротам суперника. Моледо забив після кутового, Девіч і Дієго Соуза мали слушні моменти, щоб це зробити. Не відставали від харків’ян і господарі поля. Відмінний м’яч після стандарту забив Дедечко. Цікаво, скільки років знадобиться Блохіну, щоб Даніло Сілва підключився до розіграшу кутового, як Ксьонз, а Хачеріді скинув м’яч на дальній кут воротарського майданчика, як партнер Дедечко? Це при тому, що гравці, котрі виконують кутові та штрафні у складі «Ворскли» і «Металіста», значно менше котуються в Європі, ніж Беланда, Велозу чи Ленс. Для порівняння: за перше коло кияни не забили жодного м’яча після розіграшу кутового, «Металіст» – сім.Заміни.
Вихід Аруни замість Сидорчука призвів до перебудови схеми гри «Динамо» на 4-1-4-1. Не можна сказати, що нігерієць оживив гру, але «Динамо» стало грати по-іншому. Зменшилася кількість довгих передач. Почали проходити комбінації по центру. Звісно, помилка Шовковського дуже вплинула на команду. Останню двадцятихвилинку «Динамо» догравало на автоматі. У такому контексті втрачається сенс індивідуальної оцінки дій гравців команди.Можна сказати, що якщо Аруна хоча б щось намагався зробити, то Дуду і Ідейє взагалі розчинилися на полі. Ані бажання, ані майстерності у виконанні бразильця та нігерійця ми не побачили. Можливо, інші гравці, такі як Безус чи Тремулінас, могли навіть у таких умовах принести більше користі команді. Хоча чи існує взагалі гравець, здатний унести думку в гру «Динамо» Блохіна?
Окремо про вихід на поле другого форварда.
Після неточного удару Беланди з меж штрафного майданчика на 82-й хвилині зустрічі Блохін дав вказівку Реброву покликати Брауна Ідейє. Це означало, що «Динамо» викидає білий прапор. Уже в цей момент запасні гравці і тренери «Зорі» могли починати радіти перемозі. Справа в тому, що з виходом на поле Ідейє в ролі другого форварда думка в грі киян пропадає взагалі. Замість неї приходять безпорадні верхові закидання на нападників. Грати таким чином, маючи у складі таких гравців, – це злочин проти футболу. Поки що «Динамо» варіант гри з двома нападниками використовує лише в умовах кризової ситуації типу програшу по ходу зустрічі з «Шахтарем», «Металістом» та зараз «Зорею». Ефект завжди був негативний. 1:2 перетворилося на 1:3 від «Шахтаря», 0:1 – на 0:3 від «Металіста». Із «Зорею» ефект був нульовий. То це вже прогрес? Таке враження, що Блохін робить це для журналістів, аби на прес-конференції говорити, що зробив усе можливе. Питання тільки в тому, чому цей варіант ведення гри не випробувати, наприклад, у кубковому матчі з другим складом донецького «Металурга» чи в іншому матчі, де є можливість експериментувати?Спантеличені погляди Велозу і Ленса.
Після заміни Велозу і Ленс про щось розмовляли на лаві запасних. Можливо, це були сторонні розмови, але, судячи зі спантеличених виразів облич, скоріше за все, іноземці, м’яко кажучи, дуже дивувалися манері гри, яку впроваджує в «Динамо» Блохін. Ця манера не дозволяє Ленсу користуватися його швидкісними даними, тому що пасів на хід немає, Велозу не дозволяє віддавати ці паси. Цікаво, кому система Блохіна дозволяє користуватися в повній мірі своїми талантами? Думаю, що сам Олег Володимирович, якби повернувся на поле в якості гравця, часто і довго нарікав би без підбирання слів на безпорадність гри команди.Висновки.
Блохін швидкими темпами б’є всі антирекорди «Динамо»: у матчі із «Зорею» кияни вчетверте програли з різницею у два і більше м’ячі під керівництвом легенди клубу. До цього жодному тренеру не підкорялося таке «досягнення». Уперше команда завершила перше коло на п’ятому місці. Уболівальників цікавить, як оцінить такі «досягнення» президент клубу і яку альтернативу він запропонує. Поки що песимісти по відношенню до «Динамо» праві: гірше буває.