- Вважаю, що цей рік пройшов для мене успішно. Найбільше запам'яталось, звичайно ж, те, що я зіграв за перший склад «Динамо».
- У 2015 році ти дебютував у Лізі Європи. Які були емоції?
- В день гри був мандраж, ще більше хвилювання з'явилося, коли приїхали на стадіон. Але, коли вийшов на поле у матчі з «Генгамом», чесно кажучи, хвилювання не було. Треба було відразу добре увійти в гру, там не було часу для хвилювання і розгойдування.
Оренда у «Говерлі»
- Ти виявився одним з багатьох «динамівців», які відправились в оренду у «Говерлу». Те, що поруч багато знайомих гравців, якось допомогло тобі в процесі адаптування?
- Звичайно, адже з багатьма із цих хлопців я грав і раніше. Це допомогло якнайшвидше адаптуватись.
- Можеш порівняти Реброва та Грозного? Їх моделі гри?
- Ігрові моделі Сергія Станіславовича та В'ячеслава Вікторовича дуже відрізняються! У «Динамо» більше акценту йде на атаку, а в «Говерлі» на оборону. Також в «Динамо» робиться акцент на швидкий відбір м'яча після його втрати і пресинг.
- Який був найскладніший матч у «Говерлі» саме для тебе?
- Найважчим був поєдинок проти «Ворскли» (1:1) і проти «Сталі» (0:0). Температура повітря +38. Під час гри аж в очах почало темніти.
- Що було найскладнішим під час твого перебування в Ужгороді?
- Напевно те, що я знаходився далеко від дому та батьків.
- Багато хто називає нинішню «Говерлу» - «Динамо-2». Як ставишся до цього?
- Такі слова я не сприймаю серйозно.
Чемпіонат світу
- Що очікував від чемпіонату світу?
- Очікував лише найкращого. Коли їхав туди, вже знав, що «Динамо» - чемпіон. Було дуже приємно, коли і тренери, і гравці вітали усіх «динамівців», які були у складі. Також, звичайно, досвід, який здобув під час своїх виступів за основний склад «Динамо», допоміг, виявився дуже цінним.
- Свій перший матч збірна України грала проти господарів чемпіонату – Нової Зеландії. До того ж, це був матч-відкриття. Чим запам’ятався?
- На матч-відкриття прийшов весь стадіон, а це близько 25 тисяч вболівальників. І було приємно чути наших фанатів - близько 100 чоловік. І їх було чутно не гірше, ніж уболівальників суперника.
- Який матч найбільше запам’ятався?
- Напевно, це поєдинок проти США. Обігравши їх, ми зайняли перше місце в групі.
- А момент, який найбільше запам’ятався?
- Безумовно, момент, коли ми співали гімн і на трибунах був наш, український хлопчик, який підняв плакат, де було написано «Чумак вперед». Мені було настільки приємно, що у мене мало не пішли сльози.
- Гра з Сенегалом. Що не вийшло?
- У матчі проти Сенегалу суддя не зупинив гру після явного фолу на нашому гравцеві. Після цього нам і забили. А в серії пенальті сталось щось незрозуміле, ніхто не міг зрозуміти, що саме відбувається. Це був найважчий момент під час світової першості.
«Динамо»
- Чи планує Сергій Ребров залучити тебе до зборів з першою командою?
- Поки що сам не знаю, поїду чи ні.
- Які очікування від наступного року? Цілі?
- Очікування і цілі на наступний рік дуже прості. Працювати що є сили, аби повернутись до «Динамо» і закріпитись в основі. Це мрія всього мого життя.
Розмовляв Олександр Ушаков