Оглядач «Спорт-Експрес» уважно вивчив дії суперника «Динамо» по 1/8 фіналу Ліги чемпіонів, зазначивши кілька важливих особливостей і навіть слабких місць.
***
Безумовно, опонент киян по першому раунду плей-офф вселяє повагу і великі побоювання. Воно й не дивно: за останні чотири сезони «городяни» двічі брали титул в англійській Прем'єр-лізі, а коли мова заходить про їхній стиль, пам'ять відразу видає картинки блискавичних проходів Кевіна де Брейне і Рахіма Стерлінга, приголомшливих голів Серхіо Агуеро і комбінацій, готових викликати запаморочення у захисників будь-якої команди. Але все це - лише вершина айсберга. А що, якщо копнути глибше?
Хто править балом?
Якщо копнути глибше, то ми побачимо, що гра «Манчестер Сіті» побудована не тільки (точніше навіть, не стільки) на зоряних і дорогих вінгерах або інших виконавцях групи атаки. Вони, звичайно, гарні, особливо, коли ловлять кураж. Але насправді серце «городян» знаходиться в центрі поля. І ім'я йому - Яя Туре. Саме івуарієць є диригентом, який керує оркестром зоряних гравців. І його гру неодмінно потрібно вивчити у всіх подробицях.
Отже, Туре - єдиний гравець в «Манчестер Сіті», здатний якісно поєднувати обов'язки «випалювача» опорної зони і плеймейкера. Ключове слово - «якісно». Добре знайомий нам за виступами за «Шахтар» Фернандінью, в принципі, теж володіє подібними якостями та вміннями, проте в реальності не настільки хороший, як про нього часто відгукуються. Недавній програш «Сток Сіті» тому підтвердження. Без Туре гра команди в центрі поля виглядала непереконливо, бо такого обсягу роботи Фернандінью не тягне (його не потягне жоден гравець «городян»). І, напевно, не випадково в тому поєдинку Мануель Пеллегріні замінив бразильця вже на початку другого тайму.
Ще один важливий момент: Яя Туре частіше за всіх серед гравців «МС» зустрічається з м'ячем. У минулому сезоні його середній показник в АПЛ становив 94 торкання за матч. Більше набрав тільки Сеск Фабрегас, який видав дуже сильний сезон в «Челсі» (97). Крім кількості, у Туре вражає і якість. Приміром, в цій Лізі чемпіонів він віддав 345 пасів, 315 з яких дійшли до адресата. А це 91% відсоток точних передач - фантастичний показник для гравця подібного амплуа. В АПЛ, до речі, у Туре він лише на чотири відсотки менше.
Крім навичок плеймейкера, Туре володіє і умінням завершувати атаки (відразу згадується чемпіонат Англії-2013/14, коли Яя забив 20 м'ячів). У цьому сезоні івуарієць завдає в середньому 2 удари за матч, що є нереальною цифрою для того ж Фернандінью, Делфа або Фернанду. У жодного з них показник не перевалює за одиницю. При цьому майже половина пострілів 42-го номера «городян» наносяться з-за меж штрафного майданчика, що свідчить про гарний поставлений удар. І цього потрібно побоюватися (згадайте недавні матчі з «Суонсі» і «Арсеналом»).
Туре може зіграти на будь-якій позиції в центрі. Однак найчастіше він виходить на поле в якості центрального півзахисника. Саме в такому амплуа івуарієць провів 16 матчів цього сезону. Ще чотири рази він з'явився в ролі чистого опорника і тричі грав в якості атакуючого півзахисника, але і там, і там особливою ефективністю не відрізнявся.
Наприклад, він був загострений на захисних діях в обох зустрічах проти менхенгладбахської «Боруссії». Його команда пропустила один м'яч у першому матчі, і два - у другому. А коли Туре грав атакуючого півзахисника, команда жодного разу не змогла здобути перемогу. Тому кращий варіант для івуарійця - розташовуватися в центрі поля і мати можливість демонструвати свій універсалізм, діючи від штрафної до штрафної.
Від ролі типового «руйнівника» 42-й номер «городян» давно відійшов. Доказ цьому: статистика, констатуюча про показник в два відбори за гру. Більш того, кількість виграних Туре єдиноборств в цьому сезоні становить усього 49%. Але нехай ці цифри сильно вас не бентежать: івуарієць здорово допомагає партнерам у захисті і завжди повертається назад. Ці обов'язки у нього ніхто не забирав і виконує він їх трохи краще за Делфа або Фернандінью. А коли потрібно вийти з захисту, то Туре завжди готовий отримати перший пас і загострити гру передачею вперед.
Нейтралізувати 42-го номера «Манчестер Сіті» - завдання номер один для київського «Динамо». Як це зробити, показав «Ювентус» в обох матчах групового етапу Ліги чемпіонів. Стефано Стураро і Поль Погба максимально щільно зустрічали івуарійця. Цього вистачило, щоб гра «Манчестер Сіті» стала схожою на бляклу тінь самої себе. Особливо примітним у цьому плані був другий матч, в якому італійці змогли мінімально обіграти англійців. «Ювентус» показав, що явна залежність від одного гравця - великий мінус малюнка гри Пеллегріні. Як тільки опорники «з'їдають» Туре, центр поля відразу ж стає непрохідним пунктом для «Манчестер Сіті».
Психологічний фактор
Крім залежності центра поля від одного гравця, у «Манчестер Сіті» є ще одна слабкість - психологія. Незважаючи на щорічні трансферні вливання і два чемпіонські титули в АПЛ за останні чотири сезони, «городяни» жодного разу не подолали етап 1/8 Ліги чемпіонів. Так, вони двічі потрапляли на «Барселону», з якою змагатися надто складно. Але зі статистикою не посперечаєшся, вона не може не тиснути на команду. І це повинно зіграти нам на руку, адже неозброєним оком видно: іноді сам статус єврокубків тисне на «городян». Особливо - на Мануеля Пеллегріні. А від нього, між тим, всі будуть чекати впевненої перемоги у протистоянні з «Динамо», і він точно знає, що невдачі не пробачать. Адже в Англії впевнені, що «городянам» дуже пощастило з жеребкуванням.
Давайте згадаємо дебютний матч «Манчестер Сіті» в цьому розіграші Ліги чемпіонів. «Городянам» протистояв «Ювентус», який у той період був на дуже серйозному спаді. По перших хвилинах стало видно - англійці явно перевершують суперника. Як результат, їхні фани дочекалися першого м'яча на 57-й хвилині зустрічі. І все складалося начебто дуже добре. Але після забитого м'яча ми побачили зовсім інший «Манчестер Сіті».
Англійці почали грати на утримання рахунку і в підсумку двічі пропустили, втративши перемогу. Навіщо Пеллегріні сказав своїм підопічним відійти в захист - загадка. Швидше за все, причина в області все тієї ж психології. Адже в АПЛ тенденції утримувати рахунок за повної переваги за Мануелем ніколи не спостерігалося.
Потім, втім, «Манчестер Сіті» в Лізі чемпіонів виправився. Він зайняв перше місце в таблиці своєї групи, по два рази обігравши менхенгладбахську «Боруссію» і «Севілью». Після першого матчу «городяни» втратили очки лише у повторній грі з «Ювентусом». Але до того часу туринці вже набрали форму.
Як бачимо, мандраж на груповому етапі тривав всього одну гру. Чи повернеться він під час плей-офф - питання. Однак змусити суперника занервувати - завдання для «Динамо». Агресивна гра на перших хвилинах зустрічі (а в ідеалі - швидкий гол) може похитнути моральну стійкість Пеллегріні та його підопічних.
Тактичний аспект
Не виключено, що через тиск на «Манчестер Сіті» статусу матчу, Пеллегріні вирішить зіграти проти «Динамо» якомога обережніше. Тоді наставник застосує схему 4-3-3 (з Делфі, Туре та Фернандінью в центрі). За ідеєю, такий хід має зміцнити опорну зону. Однак, як показує практика, впоратися з таким «Манчестер Сіті» легше, ніж у тій ситуації, коли «городяни» грають більш звичну і обкачану 4-2-3-1.
Приклад тому: голи від менхенгладбахської «Боруссії» в останньому матчі групового етапу Ліги чемпіонів. У зустрічі з німцями «Манчестер Сіті» ще раз показав, що «сушити» гру команда вміє погано. Випускаючи трьох півзахисників оборонного плану, Пеллегріні явно не хотів настільки результативних 4:2. Більше того, поки замість Делфи на поле не вийшов форвард Вілфрід Боні, англійці програвали 1:2.
За схемою 4-3-3 «Манчестер Сіті» провів і свій недавній матч проти «Арсеналу». Логіка Пеллегріні була зрозуміла - не дати зіграти «канонірам» в довгий пас і зміцнити центр поля, щоб убезпечити себе від контратак. Але така ставка себе не виправдала: «Арсенал» зробив вдвічі менше передач і переграв «МанСіті» за рахунок швидких випадів (у підсумку 2:1).
Так що, якщо з «Динамо» Пеллегріні також захоче перестрахуватися схемою 4-3-3, це буде нам на руку. Як показує практика, такий малюнок гри англійці використовують рідко. Пеллегріні грає за схемою 4-3-3 тільки в двох випадках: коли бажає зіграти обережно або вважає, що це допоможе йому краще підлаштовуватися під суперника (як це було в минулий понеділок). Але в Києві перший випадок дуже навіть можливий. Особливо якщо згадати психологічний фактор, згаданий вище.
Якщо ж кияни матимуть справу з традиційними для суперника 4-2-3-1, то буде вкрай важливо, як вже зазначено вище, не програти центр поля і нейтралізувати Туре. Адже, якщо піде збій у диригента - дуже висока ймовірність того, що почне фальшивити весь оркестр.
Немає сумнівів, проти киян «Манчестер Сіті» в будь-якому випадку буде діяти першим номером, однак щоб перемагати «городян», не обов'язково торкатися м'яча стільки ж разів, скільки це роблять вони. Таке твердження було вже неодноразово доведено їх суперниками. Дисциплінована гра з агресивними контратаками - ось ключ до успіху київського «Динамо».
Ніхто не сперечається, що одна з кращих команд Англії є фаворитом майбутньої дуелі. Але «Манчестер Сіті» не виглядає невразливим. Як мовиться, і на сонці є плями.
Максим Олійник