1. Юрій Калітвінцев, 47 років
Останнє місце роботи головним тренером: «Волга» Нижній Новгород, Росія
Тривалість тренерської «відпустки»: 1 рік і 8 місяців
Найбільшим тренерським успіхом Юрія Калітвінцева став тріумф на чолі юнацької збірної України U-19 на чемпіонаті Європи в 2009-му році. У фіналі турніру команда під керівництвом екс-динамівця здолала збірну Англії.
Однак цей успіх не надто позначився на подальшій тренерській кар'єрі Юрія Миколайовича. Нетривалий час він виконував обов'язки головного тренера національної збірної України, а пізніше працював асистентом у Олега Блохіна. Самостійна робота в клубі була у «Волзі», де після року перебування біля керма команди Юрій Миколайович залишив посаду головного тренера в 2014-му році.
2. Юрій Максимов, 47 років
Останнє місце роботи: «Мордовія», Росія
Тривалість тренерської «відпустки»: 1 рік і 8 місяців
Тренерську кар'єру Юрій Вільйович починав у мінському «Динамо», а вже в 2006-му році почав працювати головним тренером в київському ЦСКА. З 2008-го по 2013-й рік Максимов почергово очолював «Оболонь», «Кривбас» і донецький «Металург». Під його керівництвом київська «Оболонь» в сезоні 2008/2009 вийшла в Прем'єр-лігу. У 2013-му році Максимов був призначений головним тренером саранської «Мордовії», яку також вивів у Прем'єр-лігу, але вже Росії - з 1-го місця футбольної національної ліги. Після закінчення сезону Юрій Максимов залишив російський клуб.
3. Олег Блохін, 63 роки
Останнє місце роботи головним тренером: «Динамо» Київ
Тривалість тренерської «відпустки»: 1 рік і 7 місяців
Серед тренерських успіхів колишньої зірки збірної СРСР, в першу чергу, можна згадати виступ під його керівництвом національної збірної України на ЧС-2006 у Німеччині. Очолювана Олегом Володимировичем команда увійшла до числа кращих 8-ми команд турніру (найбільше досягнення «синьо-жовтих» в історії, яке повторити і перевищити буде вельми непросто).
Олег Блохін прийшов у «Динамо» з посади тренера національної збірної України в 2012-му році, в статусі легенди клубу. Керівництво «Динамо», як і вболівальники, сприйняло з натхненням таке призначення. Як з'ясувалося пізніше, одіозний наставник, крім величини свого футбольного імені, не зміг нічого запропонувати київській команді і був звільнений у квітні 2014-го року. Його місце зайняв, на той момент асистент, Сергій Ребров.
4. Микола Павлов, 61 рік
Останнє місце роботи головним тренером: «Іллічівець» Маріуполь
Тривалість тренерської «відпустки»: 6 місяців
Микола Петрович значну частину тренерської кар'єри присвятив двом клубам - полтавській «Ворсклі» і маріупольському «Іллічівцю». З полтавським клубом Павлов працював у період з 2008-го по 2012-й рік. Як говорив сам тренер, цей період був одним з найкращих у його житті. А команда під його керівництвом стала міцним горішком для багатьох грандів і впевнено трималася в першій половині турнірної таблиці.
Однак у 2012-му році Павлов покинув команду, яка за підсумками сезону посіла 11-е місце. Зайнявши позицію тренера «Іллічівця» в 2012-му році, вдруге в кар'єрі, Микола Павлов залишив команду в 2015-му році і наразі не займається тренерською діяльністю.
5. Анатолій Дем'яненко, 56 років
Останнє місце роботи головним тренером: «Волинь» Луцьк
Тривалість тренерської «відпустки»: 1 рік і 3 місяці
Багаторічний капітан київського «Динамо», як і багато інших легенд киян, більшу частину тренерської кар'єри провів у рідному клубі. Анатолій Васильович працював у тренерському штабі «Динамо» з 1993-го року, а в січні 2005-го отримав можливість очолити команду і пробув на посаді головного тренера до кінця сезону 2006/2007, зайнявши з «Динамо» перше місце в чемпіонаті і вигравши Кубок України.
Подальша тренерська кар'єра Анатолія Дем'яненка продовжилася в Азербайджані й Узбекистані. А в 2012-му році Анатолій Васильович зайняв пост головного тренера «Волині», проте пробув у Луцьку відносно недовго, покинувши команду квітні 2013-го.
6. Олег Лужний, 47 років
Останнє місце роботи головним тренером: «Таврія» Сімферополь
Тривалість тренерської «відпустки»: 2 роки
Олег Романович, перш ніж зайняти пост головного тренера в «Таврії», довгий час займав посаду асистента в рідному «Динамо». У 2007-му і 2010-му роках Лужному доводилося виконувати обов'язки головного тренера після відставок Йожефа Сабо і Валерія Газзаєва відповідно.
Шанс проявити себе повною мірою Лужний отримав в «Таврії», куди прийшов у 2012-му році. За рік у Сімферополі Олегу Романовичу вдалося зайняти з командою 11-е місце в чемпіонаті і дійти до чвертьфіналу Кубка України.
7. Олег Протасов, 51 рік
Останнє місце роботи головним тренером: «Астра» Джурджу, Румунія
Тривалість тренерської «відпустки»: 8 місяців
За свою тренерську кар'єру Олег Протасов так і не встиг ніде затриматися «всерйоз і надовго». Були 2 роки в «Олімпіакосі» і «Дніпрі», проте 2 роки для тренерської кар'єри - не надто великий термін. У загальній складності Олег Валерійович встиг попрацювати в 10-ти командах, але українським уболівальникам він напевно встиг запам'ятатися роботою з дніпропетровським «Дніпром» з 2006-го по 2008-й рік.
8. Леонід Буряк, 62 роки
Останнє місце роботи головним тренером: «Олександрія»
Тривалість тренерської «відпустки»: 3 роки і 8 місяців
Найбільші досягнення Леоніда Йосиповича припадають на його період роботи в Одесі. «Чорноморець» під його керівництвом в сезонах 1994/95 і 1995/96 ставав срібним призером чемпіонату України. Серед команд під керівництвом Леоніда Буряка варто відзначити національну збірну України і «Динамо», де наставник пробув нетривалий час і не зумів відзначитися великими успіхами.
У січні 2012-го Буряк був представлений головним тренером «Олександрії», проте вже навесні наставник покинув команду і досі не займає позиції головного тренера в жодній з команд.
9. Юрій Бакалов, 49 років
Останнє місце роботи головним тренером: «Славутич» (пізніше «Дніпро») Черкаси
Тривалість тренерської «відпустки»: 1 рік і 3 місяці
Екс-тренер київського «Арсеналу» після того, як покинув киян у 2013-му році, деякий час розглядався кандидатом на пост наставника львівських «Карпат». Обмежилося все розмовами, і Юрій Михайлович у підсумку очолив черкаську команду «Славутич». На чолі цієї команди, пізніше перейменованої в «Черкаський Дніпро», Юрій Бакалов пробув до серпня 2014-го року.
Найбільш пам'ятним епізодом був кубковий матч з «Шахтарем», в якому вдавалося зберігати нічию в основний час, давши справжній бій донецькому гранду. Щоравда, черкащани поступилися в овертаймі...
10. Олег Таран, 55 років
Останнє місце роботи головним тренером: «Металург» Запоріжжя
Тривалість тренерської «відпустки»: 1 рік і 2 місяці
Олег Анатолійович більшу частину тренерської кар'єри присвятив криворізькому «Кривбасу». Два рази в якості головного тренера Олег Таран приходив в цей клуб і робив усе можливе, щоб втримати криворізьку команду у вищому дивізіоні української футбольної першості. Після того, як «Кривбас» в 2013-му році зник з футбольної карти України, Таран очолив запорізький «Металург». У 2014-му році поступився місцем тренеру Анатолію Чанцеву.
11. Володимир Пятенко, 41 рік
Останнє місце роботи: «Металург» Донецьк
Тривалість тренерської «відпустки»: 6 місяців
Колишній тренер неіснуючої нині команди виявився непотрібним, коли місце «Металурга» у Прем'єр-лізі зайняла дніпродзержинська «Сталь». Влітку 2015-го року Володимир Мазяр, який тренував «Сталь» до всіх подій з «Металургом», залишився біля керма команди, а Володимир Пятенко був змушений покинути клуб. Пятенко практично всю тренерську кар'єру провів у донецькому «Металурзі», виконуючи роль і асистента, і головного тренера.
12. Ігор Рахаєв, 42 роки
Останнє місце роботи головним тренером: «Металіст» Харків
Тривалість тренерської «відпустки»: 6 місяців
Дебютний сезон у «Металісті» Рахаєв розпочав у статусі виконуючого обов'язки головного тренера. Після відходу Мирона Маркевича Ігор Рахаєв прийняв «Металіст», у якого вже тоді починалися проблеми. Наприкінці весни 2014-го року задовільна робота з командою дозволила отримати тренеру кредит довіри з боку керівництва і закінчити сезон з бронзовими медалями чемпіонату, вже без приставки «в.о.».
Однак фінансова ситуація в клубі погіршувалася з кожним днем, і звільнення Рахаєва в червні 2015-го року було продиктовано не стільки результатами роботи з командою, скільки небажанням керівництва клубу виплачувати заборгованості по зарплаті наставнику.
Олександр Москаленко