- Як вам галас, пов'язаний із запрошенням Андрія Шевченка в помічники головного тренера збірної. Навряд чи це була ініціатива Фоменка?
- Ні, це не його ініціатива. Це - певне «лобі» в складі федерації футболу України. Загалом, ідея непогана - мотиватор він хороший, Андрій Шевченко, але не на роль головного тренера, звичайно, оскільки він ще не працював ні з ким, навіть з дітьми. Та зараз у нього є певне збалансоване життя там, за кордоном. А як до ідеї повернутися сюди поставиться сім'я, дружина, яка теж має вплив? Хоча якщо у Андрія вистачить бажання, якщо воно буде яскраво вираженим: бути тут - то було б непогано.
- Від Михайла Івановича не прозвучало ні захоплень, ні окремої відмови, мовляв, «навіщо мені рекомендації? Я буду сам підбирати собі помічників». Він коректно повівся і не сказав ні так, ні ні.
- Напевно він розуміє, що Шевченко йому не суперник. І у мене таке ж життєве кредо: ми не вічні і обов'язково потрібно підготувати собі заміну, щоб не соромно було. Михайло Іванович, звичайно, не вчитель - можливо йому хтось підказав. Він не зовсім самостійний, напевно, ще з часів Лобановського, з радянських часів, коли всі звикли що «ось, там нагорі - їм видніше». Ось, підказали, хоча він здатний відстояти свою незалежність. Якби йому це було в тягар, то він би сказав.
- Напевно, Шевченко міг би грати представницьку роль, бути «обличчям збірної». Все-таки людина, яка вітається за руку з Платіні, нам би не завадила?
- Я про це і хотів сказати. Це така «картинка», це - «обличчя», а ще мотиватор для хлопців в збірній, вони ж на його прикладі і росли, це покоління.
- А немає проблеми в тому, що у збірній досі є гравці, для яких Шевченко зовсім не Андрій Миколайович, а Шева або Андрюха?
- У Фоменка все буде збалансовано. Такі хлопці є, але оскільки вони теж уже підтягуються за віком і своїм розумінням життя до Андрія, то, впевнений, все буде більш, ніж коректно. Мене більше турбує, що досі наші колеги, багато коментаторів вживають це слово «Шева». Ну, що це? Що він тобі брат, сват, друг? У нього прекрасне прізвище Шевченко. Ось цього б позбутися.