– Олексію, ти проводиш другий сезон в Лізі Парі-Матч. Якщо порівняти поточний сезон, то можна сказати, що для тебе він суттєво відрізняється від минулого?
– Другий сезон є набагато простішим і більш вдалим для мене, адже в минулому чемпіонаті я тільки привикав і освоювався в головній команді, робив перші кроки на високому рівні. Зараз можу сказати, що почуваюся набагато впевненіше у собі. Я чітко усвідомлюю і розумію, чого від мене вимагають тренери.
– Наприкінці листопада ти забив свій дебютний гол в елітному дивізіоні. Якими були твої відчуття після матчу зі «Сталлю»?
– Зрозуміло, що прем’єрний для мене гол в Лізі Парі-Матч – це великий успіх. Я думаю, що це стало певним поштовхом для мене, тим більше, у такому молодому віці. Не сумніваюся, що така подія закарбується в моїй пам’яті на все життя.
– Ти є наймолодшим гравцем в основній обоймі «Карпат». Очевидно, тренери і партнери тебе не залишають без підтримки?
– Я завжди знав, що тренерський штаб в мене вірить і знає, на що я здатен. У мене було багато розмов з тренерами тет-а-тет. Вони неодноразово казали мені, що мій шанс ще прийде, казали, що у мене неодмінно буде можливість себе проявити. Найважливішим для мене було те, що я не повинен опускати руки і продовжувати працювати над собою. Що стосується партнерів по команді, то від них я також завжди відчував підтримку, з цим проблем справді ніколи не було.
– Наскільки ти задоволений своєю грою у цьому сезоні?
– В кінці року я доволі непогано почав себе проявляти. В той момент гра у моєму виконанні і почала мені подобатися. Звичайно, у моїх діях є багато помилок, але інакше бути не може, адже не помиляється той, хто нічого не робить. Мені ще треба додати в багатьох аспектах. Недоліків достатньо, треба продовжувати працювати і я це розумію.
– В Лізі Парі-Матч ти провів півтора десятка матчів. Чи присутнє ще хвилювання у твоїх діях?
– Ні, такого хвилювання, яким воно було в перших матчах, вже немає. З часу мого дебюту в елітному дивізіоні пройшло багато часу і я повинен звикнути до нових випробувань.
– Кого можеш виділити і назвати прикладом для себе?
– На даному етапі хотілось би досягнути рівня Андрія Ярмоленка. Неодноразово чув, коли мене порівнювали з лідером «Динамо» і називали «львівським Ярмоленком». Розумію, що попереду мені доведеться ще дуже багато тренуватися.