Сергій Ребров протягом багатьох років блискуче виступав у парі з Андрієм Шевченком у нападі «Динамо». Восьмиразовий чемпіон України, двічі визнавався кращим футболістом країни, зіграв 75 матчів за збірну України, чвертьфіналіст ЧС-2006. Нині Ребров - успішний тренер ФК «Динамо» (Київ).
(«Обозреватель», із інтерв'ю тижневику «Бульвар», 1995 рік)
- Чому вибрав футбол, а не якийсь інший вид спорту?
- Не я вибирав - мама. Працювала в горлівському Палаці піонерів, а там дитяча секція була, туди і привела, щоб по вулицях не тинявся... Я, звичайно, не впирався, хоча і не особливо був захоплений. Якби в бокс віддала, досі б, напевно, кулаками махав.
- Граючи в мовчанку з журналістами, ти багато чого втрачаєш. Хіба не вони створюють імідж футболістові?
- Я б вважав за краще сам його створювати. Своєю грою. Це і чесніше, і надійніше.
- Твої партнери по команді ведуть боротьбу з власною вагою...
- Хто ж її не веде?
- Ну ти-то, я думаю, якраз навпаки - ніяк не наїси відсутніх кілограмів?
- Невже виглядаю таким слабаком?
- Є чудове українське слово - тендітній, чи то пак витончений...
- Тоді за що ж мене тренери штрафують?
- Не зрозумів…
- За кожен зайвий кілограм ваги недоотримуєш сотню «зелених». Був час, особливо при Фоменкові, коли часом позбавлявся чотирьох таких хрустких папірців.
- Нічого собі штрафні санкції! Але хто, скажи, визначає оптимальну вагу гравця?
- Тренери... Припустимо, мій зріст - сто сімдесят два сантиметри, а важив я сімдесят кілограмів. Нормальне, здається, співвідношення? Але мені сказали, що я повинен важити не більше шістдесяти шести. Хоча, коли скидав ці зайві, на думку наставників, чотири кілограми, помітно слабшав, швидше втомлювався. А ось при вазі, скажімо, шістдесят дев'ять кілограмів був у чудовій формі, при мені були і швидкість, і витривалість...
- Треба, напевно, враховувати індивідуальні особливості кожного гравця?
- Вимога тренера - це як армійський наказ. Сказано - виконуй!
- Подейкують, що ви разом із капітаном Калітвінцевим вийдете на естраду?
- Що ж, ми з Каліткою ще тільки освоюємо гітару. І трохи співаємо - переважно Кузьміна.