- У своїх минулих інтерв’ю Ви казали, що у Артема Мілевського є пропозиції з трьох країн. Якому варіанту ви надаєте більшу перевагу?
- Як я казав раніше, у Артема є бажання спробувати себе на іншому континенті. Гадаю, що вже найближчим часом він прийме рішення з приводу того, куди ми будемо рухатись. Звичайно, у нас є альтернативні варіанти, європейські. Наразі Мілевський визначається зі своїм вектором руху – пограти ще в Європі чи рухатись в екзотичні країни. Звичайно, хочеться, щоб все відбулось якомога швидше, але я не тисну на Артема, адже хочу, щоб це був його усвідомлений вибір.
- На що робиться більший акцент? Фінансовий аспект чи ігровий, щоб бути у полі зору тренерів збірної?
- Із тих європейських клубів, від яких надходили пропозиції, важко потрапити у збірну. Не було пропозиції з такого клубу, щоб можна було б із точністю сказати: «Артем перейде туди, набере гарну форму та влітку його почнуть викликати до лав національної збірної». Були пропозиції з Польщі, Румунії, Греції, але це не топ-клуби. У Мілевського немає особливого бажання рухатися в цьому напрямку. Зрозуміло, що Артем - «людина світу», він зможе адаптуватись у будь-якій країні. Ті варіанти, які наразі з’являються, прийнятні з фінансової точки зору. Але, якщо туди поїхати – зворотної дороги в Європу не буде. Ми це прекрасно розуміємо. Це і є головним аспектом у виборі. Наразі йому вже 31 рік, і там треба буде залишатися на декілька років, це однозначно.
- Чи задоволений «Платаніас» грою Євгена Селіна та чи не розглядали ви повноцінний трансфер?
- «Платаніас» дуже задоволений Євгеном. Він гарно вписався в команду, тренер та керівництво задоволені. Але у Селіна контракт з «Динамо» ще на 2 роки і він робить усе, щоб привернути увагу Реброва, щоб йому надали шанс повернутися та грати в «Динамо». Саме з цією метою Женя і переходив до столичного клубу – грати в «Динамо». Потім була травма, він вибився з ігрового ритму, у футболістів таке трапляється. Але Селін робить усе, щоб отримувати стабільну ігрову практику. Півроку в «Металісті», зараз вже понад 20 ігор зіграв за «Платаніас» в цьому сезоні. Наразі ми продовжили орендний договір до літа 2016 року. У квітні, коли чемпіонат Греції завершиться, ми будемо знати, що робити надалі. У будь-якому випадку, ми чекаємо шанс на повернення у київське «Динамо».
- Ще один ваш клієнт – Андрій Цуріков – перейшов до іншого грецького клубу. Чи була зацікавленість зі сторони інших європейських клубів у ньому?
- В Україні – так, варіанти з орендою були. Але ми дивились лише у сторону європейського вектору розвитку, і оскільки у мене дуже добрі відносини з «Левадіакосом», вони потребували лівого захисника, я їм запропонував Андрія і вони досить швидко зреагували. Ще до Нового Року ми підписали контракт, Андрій вже навіть встиг дебютувати у матчі проти «Олімпіакоса». Це дуже гарний вибір, дуже серйозний, адже вони ставлять собі завдання потрапити у топ-5, у Лігу Європи. Довіра до нього буде, головне використати це, проявити себе. Також продемонструвати тренерському штабу київського «Динамо», що він якісно і гідно грає на європейській арені.
- Був варіант лише оренди чи повноцінний трансфер також розглядався?
- Тільки оренда, щоб отримати досвід гри за кордоном і розуміти, що робити далі, чи дадуть йому шанс у першій команді. У Андрія, як і у Жені Селіна, контракт з «Динамо» ще на 2 роки, і він мріяв усе життя грати в київському клубі. Подальші події можуть розвиватися по-різному, але в першу чергу він хоче довести, що гідний грати у київському клубі.
- Деякі з ваших клієнтів грають в українських клубах, які мають певні заборгованості по зарплаті. Яка ситуація на даний момент та чи віддаються борги?
- У нас лише декілька гравців грають у таких клубах. Один із них, Михайло Сергійчук, який був в оренді у «Говерлі». Віддали за два місяці зарплату, обіцяють ще розрахуватися за кілька місяців. Якщо казати про «Металіст», в якому грає Володимир Прийомов, то там також щось обіцяють, щось почали виплачувати. Головне, що є певні рухи у кращу сторону, будемо слідкувати за даною динамікою. Сподіваємося, що клуб розрахується з усіма футболістами, не тільки з Прийомовим.
- Наскільки зараз українські гравці затребувані в Європі?
- Наразі такі часи, коли українські футболісти почали розуміти, що є шанс поїхати грати в Європу, розвиватися. Але це на так просто, як здається. У нас немає їх паспортів, багато лімітів на гравців саме зі Східної Європи. Ми знаходимо клуби, в яких цей ліміт не настільки жорсткий, є можливість грати. Гадаю, що найближчим часом, місяць-два, декілька футболістів переїдуть за кордон, про це дізнається громадськість. Думаю, багато вболівальників, футбольних експертів підтримають цю ідею – футболістам треба розвиватися, а у Першій лізі чи Прем’єр-лізі України це дуже складно робити тим, хто не має ігрової практики. У мене пріоритетний вектор розвитку – знаходити європейські клуби нашим гравцям, відкривати «нові» ринки, демонструвати європейцям, що наші футболісти нічим не гірші за португальців, бразильців, футболістів із Балкан, країн Африки. Велике спасибі Євгену Коноплянці, який продемонстрував усім, що українські гравці можуть грати у футбол на дуже високому рівні. Можливо, через те, що він робить результат в Іспанії, багато клубів почали звертати увагу на наших футболістів.
- До речі, щодо Прем’єр-ліги України. 20 січня відбудеться друга зустріч робочої групи з обговорення формату наступного чемпіонату. Скоріш за все, буде 12 команд, після двох турів дві групи по 6 команд. Наскільки це виправданий крок?
- Як я розумію ситуацію, то це правильне рішення, найбільш оптимальний варіант. У будь-якому разі, буде можливість більш-менш стабілізувати футбольні клуби, зібрати команди, які будуть в змозі платити гравцям зарплату. Так, будуть більш жорсткіші умови. У Греції, наприклад, ще 3-4 роки тому було дуже багато затримок у виплаті заробітної плати через великі, роздуті бюджети. Оптимізували, і на сьогоднішній день із 16-ти клубів 14-ть мають стабільну фінансову ситуацію, немає боргів, проблем. Гадаю, таким шляхом підемо і ми.
З футбольної точки зору, звичайно,шкода, що буде 12 команд. Особливо, якщо дивитися на те, що було 3-4 роки тому, коли у нас був дуже цікавий чемпіонат з 16 командами. Але такі кроки необхідні, вони допоможуть стабілізувати цей дисбаланс в українському футболі. Що буде через рік-два… Можливо, ситуація дійсно налагодиться і ми повернемося до формату чемпіонату з 16-ма командами. Дай Боже! Усі цього хочуть - як вболівальники, так і функціонери.
Розмовляв Олександр Ушаков