- У січні відбулося перше засідання робочої групи Прем'єр-ліги, яка займається реформуванням чемпіонату України. За підсумками зустрічі найпріоритетнішим став формат з 12-ма командами. Цей варіант залишається найактуальнішим? Напередодні повторного засідання групи (5 лютого) не надійшли нові пропозиції щодо формату?
- Уболівальники і решта зацікавлені люди теж проявляють ініціативу і надсилають нам свої схеми проведення чемпіонату. Але ці варіанти дуже складні як для сприйняття, так і з математичної точки зору. Якщо не брати до уваги дані революційні ідеї, то, по суті, ми вийшли на фінішну пряму.
Якщо в політичних і економічних обставинах 12 команд зможуть пройти атестацію, вже з нового чемпіонату ми готові грати за формулою з 12-ма учасниками в два етапи. Схема така: перший етап - проведення кругової системи, другий етап - поділ на дві шістки згідно з раніше зайнятим місцям. Шістки, у свою чергу, також грають один з одним по круговій системі. У загальній складності в чемпіонаті виходить 32 тури.
- Тобто всі учасники Прем'єр-ліги готові стверджувати цей формат? Великих дискусій з цього приводу вже не передбачається?
- У принципі, всі клуби і тренери розуміють, що на сьогоднішній день 12 команд - найоптимальніша формула для чемпіонату України. Адже якщо грати за круговою системою тільки два кола, то виходить 22 тури - це дуже мало. Інші варіанти, включаючи поділ на четвірки, наприклад, також мають право на життя. Але з точки зору спортивної складової вони, напевно, менш цікаві.
- Головний тренер «Говерли» В'ячеслав Грозний продовжує наполягати на варіанті з 16-ма командами, які до старту чемпіонату повинні ділитися на дві групи. З одного боку його можна зрозуміти - широка географія, задіяно більше футболістів, відразу зрозумілі цілі. З іншого боку - рівень чемпіонату і так серйозно впав, а якщо додати в нього ще ряд колективів з інших ліг...
- Насправді це дуже непросте питання. І не тільки в нашій країні, в будь-який інший - теж. Багато хто говорить, що Україна - дуже велика країна, а у нас в Прем'єр-лізі на сьогоднішній день всього-навсього 14 клубів, а потрібно - 16 або 18. Нас порівнюють з європейськими країнами, але, на мій суб'єктивний погляд, це не зовсім коректно .
Безумовно, кожен хоче бачити в чемпіонаті багато команд. Але не можна їх кількість прив'язувати до населення або чогось іншого. Тут має бути комплекс економічних і соціальних можливостей країни і людей. Наприклад, візьмемо Китай. Там проживає більше мільярда людей, але від цього у вищому дивізіоні не стає 50 команд, вірно? Або, для зворотного прикладу, візьмемо невеликі країни - Швейцарію (10 команд) і Бельгію (16 команд). Але там є можливості, є потенціал! В цілому, є дуже багато чинників.
Ось нам кажуть, що зараз чемпіонат не цікавий, а лідери заздалегідь відомі - по суті, розігруються тільки 1-2-е місця. Добре, давайте тоді поглянемо на Німеччину. Там всі розуміють: «Баварія» - головний претендент на чемпіонство, дортмундська «Боруссія» - друга, а решта плетуться позаду. Іспанія - останнім часом підтягнувся «Атлетіко», але все одно гегемонію встановили «Реал» і «Барселона». Так, ще є чемпіонат Англії, але його некоректно порівнювати взагалі з кимось. Фінансові можливості, які присутні в тій лізі на сьогоднішній день, непід'ємні навіть для багатьох розвинених європейських чемпіонатів.
- Як же стати на правильний шлях розвитку та підвищення інтересу?
- Поки клуби не почнуть працювати зі своїми уболівальниками, інвестувати в них, залучати на стадіони, то ні телебачення, ні журналісти, ні функціонери нічого не зможуть зробити. Тому що люди ходять на видовище. Для цього клубна робота повинна бути на високому рівні. Якщо «Динамо» працює зі своїми вболівальниками, то ми точно знаємо, що на кожному матчі три-чотири сектори (нехай це і невелика кількість на тлі всього стадіону) все ж будуть заповнені. Якщо «Шахтар» працював зі своїми вболівальниками в Донецьку, то одних абонементів на сезон у них було продано більше 30 000! Оце робота!
Якщо ж клуб не працює з уболівальниками, а заявляє «ось ми граємо з «Шахтарем»» - приходьте подивитися на «Шахтар», то це ж неправильно. Виходить, що глядачі приходять дивитися на суперника, а не підтримувати і вболівати за свою команду. Розумієте, коли клуби з одного регіону просто приїжджають грати в інший регіон, то в Україні це чомусь теж вважається розвитком спорту. І це прийнятно замість того, щоб розвивати футбол у всіх регіонах безпосередньо. Все перевернуто з ніг на голову! Це epic fail свого роду! Мені він незрозумілий, але люди чомусь відштовхуються саме з цього. І тому і кричать, що нашій країні потрібні 16 команд у Прем'єр-лізі.
16 команд - це оптимальна кількість команд для будь-якого чемпіонату. Для Англії, Німеччини, Італії та України. Це давно доведено і є аксіомою. 30 турів плюс матчі в національному кубку, єврокубках і збірних - виходить близько 60 поєдинків за сезон. Якщо порахуєте, то, з урахуванням всіх перерв і відпусток, циклічність ігрового процесу для футболістів топ-рівня вийде один матч в три-чотири дні. Це оптимально. На жаль, на сьогоднішній день ми не можемо собі цього дозволити. Клуби повинні відповідати певним критеріям - інфраструктурному, фінансовому, кадровому. Тому, виходячи з українських реалій, ми розглядаємо можливість 12 клубів.
- Переходячи до теми клубів, для початку хотілося б прояснити ситуацію із запорізьким «Металургом». Пацієнт швидше мертвий, ніж живий?
- Тут питання навіть не в тому, чи може клуб знятися з чемпіонату по ходу сезону. Такі прецеденти вже були. Інша справа, що клуб за власним бажанням не може вийти зі складу учасників. Така статутна норма дійсно є, але ми ж реально розуміємо, що команди «Металург» (Запоріжжя) вже не існує.
Є юридична форма футбольного клубу, яка проходить процес ліквідації. Але що буде з ними у весняній частині чемпіонату - дуже непросте питання. В першу чергу для самого «Металурга». Ця тема, як відомо, мусується вже на рівні обласної ради міста. І ФФУ пару місяців тому активно включалося в ситуацію, хоча це не призвело до позитивного результату. На сьогоднішній день власник не хоче інвестувати в свій клуб, є великі заборгованості.
- Виходить, що від «Металурга» залишилося одна юридична особа?
- Так, ми змушені констатувати, що це так.