- Артем, як влаштувалися на новому місці?
- Все в порядку. Потроху обживаюсь, ось уже обрав собі 9-й номер. Тренуюся щодня, відчуваю, що від заняття до заняття тільки додаю. Чекаю не дочекаюся, коли зможу дебютувати за команду. У побутовому плані все теж відмінно. Бухарест мені сподобався, гарне, велике місто, є на що подивитися, багато парків, старих красивих будівель. Від клубної бази до міста всього півтора кілометра.
- Чи є у «Конкордії» претензії на єврокубки?
- Починаючи з нового сезону, так. Клуб дуже амбітний, підписав багато цікавих футболістів і буде ставити серйозні завдання. А зараз нас чекають матчі плей-аут, в якому команди будуть боротися за місця з 7-го по 14-е. Тут у нас завдання максимальні.
- За «Динамо» слідкуєте?
- Звичайно. Зараз хочу побажати хлопцям удачі в матчі з «МанСіті». Шанс пройти є! А Андрюші Ярмоленку швидше набрати форму після травми. Він явний лідер команди і від нього дуже багато залежить.
- До речі, після вас в сезоні 2009/2010 ніхто з динамівців так і не зміг стати найкращим бомбардиром ЧУ. Чого не вистачає нападаючим?
- Складне питання... Не хочу нікого образити, до того ж дорікнути лінії атаки «Динамо» в низькій результативності складно. Та й футбол зараз такий, що атакує зазвичай вся команда, так само як і обороняється. Адже головне, не те, хто скільки забиває, а спільні перемоги.
- Як ставитеся до появи в тренерському штабі збірної Андрія Шевченка?
- Позитивно. Вважаю, що саме він незабаром змінить Фоменка і буде наступним головним тренером збірної України.
- Які шанси у нинішньої збірної на ЧЄ?
- Особисто мені дуже подобається сьогоднішня збірна України зі своїм збалансованим складом. Є нова генерація молодих футболістів, я з величезним задоволенням спостерігаю за їхніми виступами. Дуже приємно, що цей колектив вийшов на Євро. За збірну України у Франції буду вболівати з величезним задоволенням.
- Тільки вболівати?
- (Сміється.) Постараюся зробити все від мене залежне, щоб в збірній про мене не забували. Віддавати гольові передачі, забивати. Побачимо, що буде, поки що я не хочу забігати вперед.
- А Євро-2012 згадуєте?
- Ще б. Шкода, звичайно, що для нас турнір так швидко закінчився. Найбільш гіркий спогад - матч з Англією. Зарахував арбітр той м'яч, рахунок став би 1:1 і, може бути, ми і другий забили б тоді.