Інформація про гравця. Яковенко Олександр Павлович
Народився 23.06.1987 (28 років)
Зріст: 182 см
Вага: 75 кг
Амплуа: півзахисник.
Ігровий номер: 7.
Трансферна вартість: 500 тисяч євро.
Де встиг пограти до «Динамо»: Металіст» (Харків, Україна), «Льєрс» (Бельгія), «Генк» (Бельгія), «Андерлехт» (Бельгія), «Вестерло» (Бельгія), «Ауд-Геверле» (Бельгія), «Фіорентіна» (Італія), «Малага» (Іспанія), «АДО Ден Гааг» (Нідерланди).
Олександр перейшов у київське «Динамо» 2-го лютого цього року. Перед цим Яковенко мав досвід виступів у чемпіонатах Бельгії, Нідерландів, Італії та Іспанії. Останнім клубом перед «Динамо» була «Фіорентина», в якій Яковенко так і не отримав свого шансу. До киян приєднався у статусі вільного агента. Ігровим номер обрав легендарну сімку.
«Мені завжди подобалася ця цифра. До того ж, мій батько грав під сьомим номером, тому сімка завжди була особливою для мене. У мене були різні номери в інших клубах, але на бутсах у мене завжди красувалася цифра «7»»,— розповів футболіст.
З «Динамо» Яковенко відправився на другий тренувальний збір, де дебютував за «біло-синіх» у матчі проти «Славії». Загалом на тренувальному зборі відіграв 5 матчів - 178 хвилин, але забити йому так і не вдалося.
Офіційний дебют Яковенка припав на одне з найцікавіших протистоянь Ліги Парі-Матч, а саме матч «Динамо» - «Дніпро».
Олександр вийшов на 71-ій хвилині матчу замість Олега Гусєва. За відведені йому 20 хвилин зумів запам’ятатися виконанням стандартів, а також своєю самовіддачею та наполегливістю.
Вболівальникам дебют Яковенка припав до душі, у голосуванні за найкращого гравця матчу, яке проходило у найбільшій спільноті київського «Динамо», він зайняв почесне третє місце (6,04%). Перше місце дісталося Андрію Ярмоленку (50,87%), друге зайняв Олег Гусєв (8,27%).
20 хвилин - це занадто мало, щоб робити ґрунтовні висновки, тим більше, Олександр тільки-но відновився від травми. Але з упевненістю можна сказати, що він непогано увійшов у гру і нічого не зіпсував.
Олександр про свій дебют:
«Продовжити сімейну традицію та закріпитися у складі киян? Я цим не переймаюся, намагаюся не думати про традиції. Я просто намагаюся нікого не розчарувати та грати гідно. Щоб потім не говорили, що батько грав здорово, а син ніякий.»
«Я радий дебютувати, дуже позитивні емоції, можна сказати - щасливий, що зіграв нарешті офіційну гру, та ще й за «Динамо» Київ».
Анастасія Мельник