Олександр, крім своїх прямих обов’язків на полі, відіграє роль зв'язкового між тренером та польовими футболістами під час матчу; Олександр – той, хто в потрібний момент здатен твердим словом урегулювати неконтрольовані емоції «гарячих» хлопців; Олександр – той, хто в будь-який момент здатен заступитися за честь клубу, партнера чи окремого вболівальника. Олександр Шовковський – жива легенда не тільки для «Динамо», а й для всього українського футболу.
Зрозуміло, що в кар’єрі Олександра Шовковського були не лише світлі періоди, але й темні плями. Та з урахуванням часу, протягом якого Шовковський знаходиться у великій грі, інакше бути не могло апріорі. Починаючи з 1993-го року, Олександр пережив з «Динамо» період великого піднесення і тріумфу, період затухання, глибокої кризи і, нарешті, ренесансу. Деякі матчі за його участю увійшли до архіву безсмертних футбольних шедеврів, деякі – до архіву гіркого досвіду.
Згадувати віхи його кар'єри, мабуть, не час. Рано чи пізно настане хвилина, коли Олександр Володимирович оголосить про своє рішення припинити активну гру. Тоді на світ з'являться десятки, сотні, а можливо навіть тисячі статей, заміток, дописів, які зі скрупульозністю передадуть всі моменти, - величні і ганебні, приємні і сумні, - які у футболі пережив Шовковський.
Нині більш доцільно оцінювати реальну роль ветерана в грі сучасного «Динамо». Олександр Шовковський до приходу Сергія Реброва на тренерський місток киян переживав складний період простою. Олег Блохін вкрай рідко знаходив ветеранові місце в основній обоймі команди, що вилилося у геть скромні показники виступу Шовковського: за два сезони (2012/13 та 2013/14) голкіпер відіграв в чемпіонаті України лише 14 матчів. Шовковському було складно пережити не лише особисту кризу, але й кризу команди, якій віддав усю свою кар'єру, всі свої роки трудової діяльності. Шовковський перетерпів – витримав, не зламався, не піддався на спокусу повісити рукавички на цвях, за що був нагороджений новим періодом розквіту.
З приходом Сергія Реброва на тренерський місток Олександр повернувся до обойми, хоча спочатку безальтернативним першим номером «Динамо» не був. Ребров, вперто сповідуючи принцип ротації та конкуренції, в сезоні 2014/15 довіряв місце у воротах як Шовковському, так і Рибці. За таким сценарієм, власне, почався й поточний сезон, але помилки Рибки в домашньому матчі Ліги чемпіонів проти «Порту» остаточно схилили шальки терезів на користь ветерана. Шовковський міцно прописався в основному складі, допомігши «Динамо» встановити особистий лігочемпіонівський рекорд – зіграти на «нуль» пропущених в чотирьох матчах групового етапу найпрестижнішого клубного міжнародного турніру.
А вчора Олександр Шовковський максимально близько наблизився до гвардійського рекорду чемпіонату України: поєдинок проти «Карпат» став для ветерана 412-м в еліті українського футболу. Ще один поєдинок в національній першості – і Шовковський стане абсолютним рекордсменом.