- З яким настроєм повернулися до Дніпропетровська?
- В мене завжди хороший настрій, не буває поганого.
- Ви заїжджали на базу, що Вам казали?
- Всі раді були мене бачити, я ж не полетів на іншу планету.
- Чи є якась ностальгія?
- Ну це футбольне життя, тут нічого не поробиш. Я прийняв таке рішення.
- Як Вам зараз там, в «Кубані»?
- Відмінно! Я граю, забиваю. Я зараз гравець іншої команди, в мене тут залишились друзі, думаю, краще казати про це.
- В Україні багато хто негативно сприймає, що Ви переїхали саме в Росію. Як Ви це прокоментуєте?
- В мене є своя думка з цього приводу, на відміну від інших.
- Яка це думка? Що це нормально?
- А я що - приїхав воювати?
- Не вважаєте, що це буде впливати на вашу кар’єру у збірній?
- Якщо за ігровими якостями мене не викликатимуть – я вибачусь і скажу, що буду працювати більше. Якщо по іншим якостям, то які до мене питання? Я роблю все, що можу. Я футболіст, професіонал. Я демонструю, а справа - викликати мене чи ні – не за мною. Чи тільки я один граю в Росії? Чи наші артисти не виступають з концертами в Росії? Чому тільки мені питання таке? Я не розумію! Я приїхав працювати, займатися своєю улюбленою справою. Я поза політикою, я не впливаю на відносини між країнами, я просто футболіст. Ви зможете мені платити таку зарплату?
- Я особисто - ні, але ж є інші клуби.
- Тому я задам друге питання. Ви можете знайти мені команду?
- Давайте, «Профутбол» спільними зусиллями пошукає Вам в Україні.
- Пошукайте мені команду, зарплату я вам потім на вушко скажу. Я навіть ні копійки з цих грошей не візьму, просто будете перераховувати моїй родині.