Ось і рахуйте. У нас два рівноцінні воротарі: Пятов (1) і Бойко (2), але у першого більше ігрової практики в клубі.
Латералі - Федецький (3) і Шевчук (4) реальної альтернативи теж не мають, хоча когось під них все одно треба брати.
Центрбеки - Хачеріді (5), Ракицький (6) і Кучер (7) в будь-якому поєднанні здатні зіграти один з одним. Якщо всі троє будуть здорові, закриють нам центр оборони на Євро, встигаючи навіть відновлюватися і відбувати дискваліфікацію.
Опорні хавбеки - Степаненко (8), Рибалка (9) і Малишев (10). Тут все зрозуміло, цемент!
Центральні півзахисники - Ротань (11) і Сидорчук (12), людина-стандарт і аватар-зомбі.
Атакуючі півзахисники - Гармаш (13) і Коваленко (14). Ну і добре, будуть гризти один одного, доводити, хто з них краще. Може, хоч це струсоне Дениса?
Вінгери - Коноплянка (15), Ярмоленко (16), а також Гусєв (17), готовий зіграти за того і іншого або на будь-якому з флангів оборони.
Нападники - Зозуля (18) і Кравець (19), краще все одно у нас немає. Ах, якби схрестити одного з іншим, може і вийшов би голеадор.
Плюс - за сумою заслуг і з готовністю допомагати тренерам в роздягальні, з лави або пробити в серії 11-метрових - Тимощук (20). А далі прикидайте самі.
Третій воротар потрібен? Потрібен, і швидше за все це Микита Шевченко.
Хоча б ще один фланговий захисник? Звісно так! Але хто це - Каменюка? Травмований Морозюк? А може все-таки ще один центральний - і тоді, швидше за все, Ордець - у нього буде можливість показати себе у всій красі в іграх за «Шахтар» в ЛЄ, ЧУ і КУ.
Хавбеків у нас з надлишком, при тому, що залишаються ще Малиновський, Зінченко, Безус, та й в атаці збірної не завадить Будківський, хоча на місці форварда при необхідності здатні зіграти ті ж Ярмоленко або Коваленко.
Ось чому в березневих спарингах Фоменко не став надто вже напирати на Петряка, Караваєва і тим більше - на Селіна. Вони поки в списку виглядають баластом.
Але попереду у нас ще 2 місяці непростих матчів, а ми пам'ятаємо, як перед Євро-2012 зі збірної випали відразу три наших воротаря... Не треба там такого щастя знову!
Ігор Лінник, «Футбольний клуб»