Почавши підготовку до Євро-2016 з двох мінімальних перемог над Кіпром і Уельсом, Михайло Фоменко не уникнув критики на свою адресу. Якщо в матчі з кіпріотами невиразну гру збірної в атаці можна було списати на дебют відразу п'ятьох новачків (більше в збірній України в одному матчі дебютантів ніколи не було), четверо з яких, щоправда, з'явилися на полі після перерви, то в грі з напівосновним складом збірної Уельсу в складі «синьо-жовтої» дружини, за винятком молодого Віктора Коваленко, на поле вийшли виключно перевірені бійці. Однак наявність всіх основних на даний момент гравців на поле і вперте небажання тренерського штабу робити заміни не вплинули на дії збірної України, яка в поєдинку з Уельсом перевершила саму себе, зігравши ще більш мляво, ніж з Кіпром.
Так, в обох матчах Фоменко не зміг задіяти одного з лідерів команди - Євгена Коноплянку, який завдяки своїй швидкості і техніці, в основному, і робить те, що не виходило у Гармаша, Степаненко, Ротаня і навіть Ярмоленко - розганяє атаки команди. Після матчу помічник Фоменко Андрій Шевченко визнав, що в збірній є проблеми з виходом з оборони в атаку: «Що не вийшло? Напевно, контратаки. Вони не завжди розвивалися так, як хотілося, не вдавалося контролювати м'яч. І в цілому вихід з оборони у нас, звичайно, кульгає. Але нічого, буде над чим працювати».
За плечима у Андрія Миколайовича, безумовно, визначна ігрова кар'єра і неоціненний досвід роботи під керівництвом найкращих фахівців, але, боюся, що навіть йому за два з невеликим місяці, які залишилися до старту Євро-2016 у Франції, навряд чи вдасться перевчити досвідчених гравців, якими є Степаненко, Гармаш, Сидорчук, грати не так, як вони звикли це робити в своїх клубах. Адже у Гармаша і Сидорчука в «Динамо» є Велозу, який відповідає за організацію атак, у Степаненко і Малишева в «Шахтарі» - Тайсон, Марлос, а до них були Дуглас Коста, Вілліан, Алекс Тейшейра. Всі ці виконавці «заточені» на напад, на організацію атакуючої гри. Тому Вілліан і Коста і виступають в «Челсі» і «Баварії», а за трансфер Алекса Тейшейри виклали 50 мільйонів євро.
Слід за донецькими бразильцями зовсім скоро може піти Тайсон, який зараз є безумовним лідером донецького «Шахтаря». Після відходу Тейшейри функції Барселоса Фреда в команді Луческу змінилися. Раніше швидкість Тайсона Луческу використовував в основному на фланзі, зараз же бразилець більше діє в центрі поля, розганяючи атаки гірників. Для того щоб зрозуміти, скільки значить 28-річний бразилець для «Шахтаря», потрібно згадати, як донецький клуб грав у першому таймі домашнього матчу з «Андерлехтом» і в другому - коли Тайсона на поле через травму не вийшов. Також можна згадати матч з «Реалом», коли Тайсон вийшов за рахунку 0:4 і завдяки своїй активності повернув інтригу - зробив гольову передачу, заробив пенальті і створив ще кілька гольових моментів для партнерів.
Бразилець в своїх інтерв'ю неодноразово говорив про бажання виступати за збірну України. Навряд чи ці висловлювання залишилися непоміченими Михайлом Фоменко і його штабом. Але наставник вважає, що Тайсон нашій збірній не потрібен. При цьому спочатку Фоменко, коли його запитували про натуралізацію говорив, що він не проти, але ініціатива повинна виходити від самого гравця. Але останнім часом наставник змінив свою думку, зазначивши, що негативно ставиться до натуралізації. На пряме запитання, чи становлять інтерес для збірної Данило Сілва і Тайсон, наставник збірної України відповів: «Не представляють. Це питання не обговорюється».
Чому Фоменко не бачить в збірній одного з кращих атакуючих гравців чемпіонату України - загадка. По суті, для того, щоб залучити до збірної України Тайсона, потрібно тільки бажання головного тренера. Сам бразилець про перспективу зміни громадянства зовсім недавно говорив так: «Я готовий прийняти українське громадянство. Якщо буде можливість змінити паспорт, то я завжди готовий. Я живу тут п'ять років, і якщо знадоблюся збірної України, то готовий зробити такий крок. Якщо мене покличуть, не думаючи, піду відразу ж оформляти громадянство ».
Особливих перешкод для того, щоб Тайсон отримав український паспорт, теж не повинно бути - в Україні він виступає з 2010-го року, і придумувати йому харківську бабусю не потрібно. Тайсон співає український гімн, робить фото в формі збірної України і переживає за нашу країну в зв'язку з подіями на Донбасі. Що ще він повинен зробити, щоб на нього звернули увагу? Приїхати в вишиванці і українським паспортом в руках в Козин і попроситися в збірну самому?
За своїм потенціалом Тайсон - безумовно гравець основного складу збірної України. Сильніше виконавців на його нинішній позиції в нашій збірній просто немає. Безус і Малиновський, які могли б взяти на себе роль плеймейкера, виклику в збірну на цей раз не дочекалися. Гармаш, зрозуміло, більш корисний, як гравець, який діє box to box, а не на фланзі, як в матчі з Уельсом. Ротань теж почувається краще на позиції другого опорного півзахисника. Рибалка? У «Динамо» він планує атаки, діючи з глибини. Тайсон ж без проблем може зайняти позицію під нападаючим і над двома орієнтованими на руйнування центральними півзахисниками - Степаненко і Ротанем або Гармашем і Сидорчуком.
В оборонній грі з появою Тайсона збірна не стане слабшою, оскільки в «Шахтарі» бразилець бере активну участь у відборі м'яча. Але зате, безсумнівно, виграє в організації атакуючої гри. Уявіть собі збірну із Зозулею на вістрі з Коноплянкою і Ярмоленко на флангах і Тайсоном на позиції атакуючого хавбека? Така команда, як мені здається, за визначенням не буде виглядати блідо.
Чому ж тоді Фоменко не хоче використовувати очевидну можливість зробити свою команду сильніше? Свого часу натуралізований Едмар дуже допоміг Михайлові Івановичу, коли на довгий термін через травму вибув Гармаш. Девіч до конфлікту з наставником (або його не було?) Теж приносив чимало користі і зараз, мабуть, теж би не завадив. Так, може, заради успішного виступу на Євро варто відкласти принципи в сторону і зробити все, щоб влітку у Франції не шкодувати про втрачені можливості?
За матеріалами Sport.ua