– Владлен, прийми вітання у зв'язку з довгоочікуваним «бундесліговим» голом!
– Спасибі! Мені дуже приємно, що за мною стежать на батьківщині! - сказав Владлен sportarena.com.
– Скажи, рішення одразу ж пробити, а не, скажімо, входити в штрафний майданчик суперників, прийшло відразу?
– Так, ми просто відпрацьовуємо на тренуваннях такі різні скидання. Чічаріто вдало передав мені м'яч, і іншого варіанту у мене просто не було.
– Коли ти виходив на заміну, рахунок на табло ще був мінімальним. Що радив тобі Рогер Шмідт, випускаючи на поле? Якими були побажання головного тренера «Байєра»?
– Перш за все, мені потрібно було багато працювати – важливо було зіграти, як у «Штутгарті». Тобто, багато рухатися, діяти у відборі, щоб в опорній зоні відбирати м'яч і направляти його вперед.
– Адже «Вольфсбург» – суперник дуже гідний: чвертьфіналіст Ліги чемпіонів, колектив, який за очками ще не втратив шанси на єврокубки. З ким найчастіше зустрічався у центрі поля?
– З хлопцями, які грають в центрі – це Дракслер, і Арнольд, який розміщується вище і грає безпосередньо в опорній зоні.
– У тебе вже був гол в Кубку Німеччини, але гол в чемпіонаті – це, звичайно, вищий рівень. Як сприйняли цю подію товариші по команді? Доведеться за це «виставлятися», або в «Байєрі» немає такого звичаю?
– Всі раді, всі мене привітали. Тим більше, що ми грали з такою командою, як «Вольфсбург», та й гра була дуже важлива. Але «виставлятися» не буду – такого звичаю в «Байєрі» немає.
– Коли настав той довгоочікуваний перелом, і Шмідт, нарешті, почав довіряти тобі більше ігрового часу? Відчув упевненість після того, як вийшов на матч зі «Штутгартом» зі старту?
– Навіть, швидше за все, це матч з «Вільярреалом». Я вийшов, непогано відіграв – і вже після матчу Ліги Європи з іспанцями стало відомо, що на «Штутгарт» я виходжу в основному складі. Звичайно, саме цей матч мені дуже допоміг.
– Рогер Шмідт після матчу, напевно, був дуже задоволений своїм вибором. Наставник задоволений твоєю грою?
– Це, напевно, його треба питати – я, зі свого боку, все це час працюю, працюю, намагаюся доводити своєю грою. Повернувшись зі збірної, я розмовляв з тренерським штабом – сказали, що я можу зіграти не тільки в опорній зоні, як зі «Штутгартом», але можу вийти і під нападниками, і на краях. Але вибір – за тренером, тільки він вирішить, де я можу принести більше користі команді.
– Матч зі «Штутгартом» примітний тим, що вперше в історії у матчі Бундесліги зіграли одночасно троє наших земляків. Вдалося перекинутися кількома слівцями з штутгартцями Борисом Тащі та Артемом Кравцем?
– Так, ще перед грою стояли, розмовляли. Поговорили про життя в Німеччині, побажали один одному удачі і пішли грати.
– Очікував, що Кравець так швидко почне забивати в новому клубі?
– Він відмінно підходить під стиль Бундесліги – фактурний хлопець, швидкісний, настирливий. Це саме те, що потрібно в нападі хорошого німецького клубу.
– Про себе можеш сказати, що вже повністю освоївся в німецькому футболі?
– Адаптувався, вже багато зрозумів. Але освоївся чи ні – покажуть тільки ігри. Я повинен багато грати, і лише після цього можна буде робити якісь висновки.
– Ваша команда йде на четвертому місці, і «Байєр» дуже близький до вирішення головної мети в сезоні – вихід в Лігу чемпіонів...
– Ми йдемо до цього, але ще рано про щось говорити – боротьба розгорнулася дуже серйозна, і в кінцівці чемпіонату нас чекає важкий графік, де доведеться зустрітися з багатьма командами з верхньої частини турнірної таблиці. Так що у нас до кожної гри зосереджене, прискіпливе відношення. На цьому шляху ми не дивимося на імена суперників, а намагаємося з кожним зіграти в свій футбол.
– Так, у леверкузенців важкий «заміс» – в кінці квітня і початку травня доведеться зіграти ну буквально проти всіх головних конкурентів, включаючи «Шальке», «Боруссію» (М) і «Герту». Що кажуть одноклубники, преса і вболівальники про такий графік?
– Ну, ми розгубили багато очок з командами, які йдуть в середині і кінці таблиці. Але зараз у нас буде інший графік – без єврокубків, один матч в тиждень. Так що, я думаю, ми зможемо нормально підготуватися і зайняти місце в Лізі чемпіонів. В принципі, і до третього місця недалеко залишилося...
– Після дебютного гола у Бундеслізі доречно уточнити: а питання про твоє найближче майбутнє в клубі вже розглядалося?
– Поки що – ні, адже я тільки три дні тому приїхав зі збірної. Якщо щось таке і буде, то першим, з ким вони будуть говорити, це з моїм менеджером.
– Гра – грою, а життя – життям. Як проведеш сьогоднішній вихідний?
– Думаю, піду на стадіон і пройду відновлення. А потім піду поїм. Є тут кількаресторанів, куди я можу сходити. Тим більше, що там працюють мої добрі знайомі, з якими можна поговорити.
– В честь першого гола почесного гостя, будуть зустрічати безкоштовним сніданком?
– Навіть і не знаю, побачимо... Думаю, в цій країні таке не прийнято...
– Прокинувшись сьогодні після матчу з «Вольфсбургом», ти, напевно, відчув себе, як на День народження, Новий рік...
– Так, повідомлень було багато. Вітали з голом і з клубу, і з України. Це дуже приємно, і я вдячний за те, що про мене не забувають і підтримують.