Найвідоміший у наш час суддівський експерт в роки гравецької кар’єри змінив шість клубів. Та якщо за луцьку «Волинь» воротар Мирослав Ступар відіграв у 1962-1963-му та 1967-1968-му в другій лізі радянського футболу повноцінних чотири сезони, то в київському «Динамо» знаходився нетривалий час. Не бажаючи бути у найсильнішому клубі України третім-четвертим голкіпером, Ступар спершу повернувся в 1963-му до Луцька, а потім почав виступати за хмельницьке «Поділля».
Зрештою, сьогодні досвідчений фахівець ділиться з UA-Футболом не спогадами, а очікуваннями напередодні зустрічі 21-го туру Прем’єр-ліги «Динамо» - «Волинь», котра відбудеться завтра, 10 квітня, о 19:30 на столичному НСК «Олімпійський».
Цей поєдинок викликав би якийсь інтерес, якщо б «Волинь» знаходилася бодай у тому стані, в якому вона була восени,
- каже Мирослав Іванович. –Але бездарний кубковий матч проти «Зорі» переконав мене остаточно, що перспективи в цього колективу немає. Правий Кварцяний – ліпше награвати пацанів з Другої ліги, ніж тренувати професіоналів, які не поважають себе і відбувають на полі номер.
Так, немає грошей, втрачена турнірна мотивація. Але треба ж мати якусь гідність. У цьому аспекті прикладом для мене завжди слугуватиме «Кривбас» сезону-2012/2013. Тоді хлопці не отримували грошей понад півроку, але виходили, билися, відбирали очки в лідерів. Бо розуміли, що працюють на своє майбутнє. Вони ж не помилилися, адже після завершення сезону в нових командах прилаштувався кожен тодішній криворіжець. А нинішні волиняни, мабуть, вважають, що їм себе проявляти не треба, що їх можливості відомі й без того. Хтозна, може, ці футболісти вже попередньо працевлаштувалися і банально дограють?
Іншими словами, таку «Волинь» «Динамо» має брати голіруч. Бо якщо не перемагати такого суперника, то треба щось робити з тренерським штабом. Не думаю, що кияни мають якісь внутрішні проблеми. Команда лідирує, зарплату керівництво платить. Конкуренція в команді теж висока, і це дозволяє Сергієві Реброву тримати підопічних у тонусі. Інша річ, що той же Олександр Яковенко наданим шансом наразі не скористався.
Причини поразки в кубковому матчі в Олександрії знаходяться у психологічній площині. І винні найперше гравці, котрі не налаштувалися, не сприйняли суперника всерйоз. Як би тренер не просив команду, не заводив її, змінити щось складно. Й, безумовно, треба врахувати, що олександрійцям божевільно фартило.
Втім, не думаю, що кияни наступлять на одні й ті ж граблі двічі. Гадаю, завтра ми побачимо по-спортивному зле й відмобілізоване «Динамо». На мій погляд, у свої ворота «Динамо» не пропустить. Питання в тому, скільки господарі зможуть забити. Передбачу результат 2:0.