Мігель Велозу відверто заявив, що по завершенні сезону, коли контракт португальця з київським «Динамо» добіжить до кінця, залишить Україну. Це той випадок, коли український чемпіонат залишає ще один висококласний футболіст, але шкодувати не доводиться ні краплини. Час, проведений в столиці України, показав, що для Велозу «Динамо» – гарна можливість підзаробити грошенят, але аж ніяк - не новий виклик в кар’єрі.
Переїзд до України влітку 2012-го року основного гравця збірної Португалії і претендента на місце в основі одного з топ-клубів Європи особливо нікого й не здивував. Вітчизняний футбол в ті часи був на підйомі, власники футбольних клубів володіли достатнім фінансовим ресурсом, аби активно працювати на ринку. Середняки та аутсайдери першості масово запрошували недорогих балканців та бразильців, «Шахтар» шукав талантів на піщаних пляжах Латинської Америки, а «Динамо» сповідувало політику запрошення до свого складу вже сформованих іменитих футболістів з досвідом виступу в топ-чемпіонатах.
Мігель Велозу виділявся на фоні своїх нових партнерів. Культура пасу, вміння читати гру і вірно обирати позицію, сильний прицільний удар допомогли португальцеві на високому рівні відіграти першу частину сезону 2012/13. Тодішній тренер «Динамо» Олег Блохін навіть не думав над альтернативою португальцю. Легіонер, як і решта його колег, що прийшли до «Динамо» з-за кордону, отримував місця в основі за визначенням і практично без боротьби. Можливо, цей факт, а можливо розуміння того, що потрапив Мігель не в те середовище, у якому звик жити та працювати раніше, спричинили регрес у його грі.
Подальша картина виступу Мігеля Велозу за київське «Динамо» не залишала однозначного враження. З одного боку, в матчах, коли португалець з'являвся на полі (а при Сергієві Реброву було це вже рідше), йому достатньо було одного-двох маневрів, аби заробити оплески глядачів. Це могла бути вишукана тонка передача, або дальній прицільний удар. З іншого, не бажання Мігеля відпрацювувати в захисті і лінькувата манера пересування по полю викликали гнів вболівальників та тренерів «Динамо».
Останні півроку-рік в київській команді Велозу боровся не стільки з суперниками, скільки з самим собою. Не бажання тягнути разом з партнерами віз рутинної роботи все більше й більше затьмарювало ті позитивні моменти, що спостерігалися в грі Мігеля. Особливо чітко пасивність португальця проявлялася в матчах єврокубків, оскільки в чемпіонаті України дуже рідко «динамівцям» доводилося працювати в поті чола, тож лінькувата манери гри Велозу не вибивалася з загальної картини. Хоча, не можна сказати, що останні на даний момент поєдинки Велозу провів бездарно. Але спалах такої активності можна пояснити цілком зрозумілими причинами: контракт Мігеля завершується, тож товар перед потенційними роботодавцями належить продемонструвати в найяскравішому ракурсі.
Катастрофою відхід Мігеля для «Динамо» не стане. В центрі поля у киян склалася ситуація, яка абсолютно не залежить від наявності / відсутності португальця. Що з Велозу, що без нього, але «динамівцям» в центр поля потрібен хоча б один стабільний висококласний гравець конструктивного плвну. Бо зараз є кількість, але немає якості. Сидорчук і Гармаш – нестабільні, Буяльський – ще занадто сирий, Яковенко – неперевірений. Але це вже тема для іншої розмови…