Вчора ввечері Євген Коноплянка прилетів з «Севільєю» до Львова, де завтра зіграє перший матч 1/2 фіналу Ліги Європи проти «Шахтаря». У літаку український вінгер читав книгу Новака Джоковича «Смак перемоги. 14 днів без глютену для досконалості тіла і духу», ніби натякаючи, за яким результатом він прибув на батьківщину.
Незважаючи на травму Вітоло, а також «свіжу» втрату «Севільї» в особі капітана Рейєса, який вибув на два тижні через вилучення апендикса, експерти не бачать Євгена в старті гостей проти донеччан.
«Він не основний гравець «Севільї», – говорить експерт Йожеф Сабо. – Як би там не було, розраховую, що «Шахтар» виграє вдома в один м'яч. Хоча і 0:0 буде непогано. На виїзді «гірникам» грати набагато легше, маючи немов створених для контратак Тайсона, Коваленка і Марлоса».
До речі, досить часто наші зірки, виступаючи в зарубіжних клубах, ображали в єврокубках українські команди. Втім, не завжди. «Сегодня» зібрала найцікавіші з таких «міжсобойчиків».
ЮРАН VS «ДИНАМО». Влітку 1991-го один із найперспективніших нападників радянського футболу Сергій Юран перейшов з київського «Динамо» в «Бенфіку». І треба ж такому статися, що в першому ж португальському сезоні він перетнувся зі своїм колишнім клубом в Кубку чемпіонів. Поразка в Києві – 0:1, але в Лісабоні Юран став найкращим гравцем матчу, дублем і гольовим пасом приклавшись до розгрому «біло-синіх» – 5:0. В одній з газет звіт про гру вийшов під промовистим заголовком «Юран» – «Динамо» – 5:0». Правда, пізніше Йожеф Сабо, який в ту пору працював в «Динамо» начальником команди, стверджував, що матч був договірним, а посередником між гравцями двох клубів нібито виступав якраз Юран.
«У нас були «хороші» хлопчики, які здавали гру», – підтвердив нам вчора свою думку Йожеф Йожефович.
ОДЕСЬКА ГОСТИННІСТЬ. У наступному сезоні в Україну нагрянув цілий десант наших «колишніх» – в 1/16 фіналу Кубка Кубків жереб звів одеський «Чорноморець» і грецький «Олімпіакос», який очолював Олег Блохін, а в складі еллінів блищали Протасов і Литовченко. На виїзді «моряки» несподівано перемогли – 1:0. Але в рідних стінах були нещадно биті – 0:3, причому при дуже безпосередній участі «солодкої парочки», яка забила два голи з трьох. Тут також не обійшлося без розмов про «здачу» і грецьку валізку з $30 тис. для одеситів.
ТРИ «ГОРІШКИ» ДЛЯ ТЯПУШКІНА. У стартовому матчі групового етапу ЛЧ-1994/95 «Динамо» приймало в Києві «Спартак». Ворота москвичів захищав Тяпушкін, який за тиждень до того на цій же арені стояв в рамці збірної України в її першому офіційному поєдинку – проти Литви. Від прибалтів Дмитро пропустив два м'ячі, а від динамівців, хоч і потягнув пенальті у виконанні Михайленка, – всі три. Дублем відзначився Леоненко, який заслужив за це новеньку «Ауді» від спонсорів, а добив гостей Ребров.
«РОЗМАЗАНИЙ МЕТАЛ». Восени 2002 року донецький «Металург» дебютував в єврокубках матчами з «Вердером», за який виступав Віктор Скрипник, нинішній керманич «музикантів». У рідних стінах українці вирвали нічию – 2:2 (поступаючись – 0:2), а ось в Бремені команда Альтмана була просто «розмазана» по газону – 0:8. Скрипник взяв участь в «побитті немовлят» нарівні з партнерами: зробив два асисти і ціною жовтої картки перервав потенційно гольову контратаку «металургів».
ЗЕЄДОРФ ЗАМІСТЬ ШЕВИ. Після відходу в 1999-му з «Динамо», українські вболівальники знову вживу побачили Андрія Шевченка в єврокубках лише п'ять років по тому, коли «Шахтар» і «Мілан» зійшлися в одній групі ЛЧ. Напередодні донецької зустрічі коуч «россо-нері» Анчелотті пообіцяв: «Завтра Шевченко заб'є». Сам Андрій відзначитися не зумів. Але коли його удар був заблокований захисником, на добиванні вдало зіграв Зеєдорф, принісши італійцям перемогу – 1:0.
ПОТРІЙНИЙ ВОРОНІН. Частіше за інших українців з нашими клубами в єврокубках перетинався Воронін – тричі. У 2004-му Андрій у складі «Байєра» грав з «Динамо» в ЛЧ, забивши по голу і в гостях (2:4), і вдома (3:0). При цьому в Києві ще й дістав видалення. А чотирма роками пізніше з «Гертою» протистояв «Металісту» в останньому Кубку УЄФА, але на цей раз відбігав вхолосту (0:0).
Кінзерський Едуард