Те, до чого футбол йшов давно, здійснилося – збірна Косово визнана членом УЄФА. На черговому конгресі в Будапешті 54 члена більшістю голосів висловилися за прийняття до своїх лав косоварів. Треба визнати, що боротьба була дуже палкою: 24 члена УЄФА висловилися проти, двоє утрималися, і «голден бойз» набрали строго необхідні 50% плюс один голос.
Косовари можуть послужити прикладом того, як треба відстоювати свої інтереси і добиватися місця під сонцем. Ще в 2008-му вони подали запит в УЄФА грати товариські матчі – він був відхилений, але через чотири роки Платіні дав добро. На перший матч навіть був запрошений виходець з Косово Аднан Янузай, президент федерації заздалегідь наполягав про плани стати членом УЄФА до 2016-го. І хоча градус неприйняття «голден бойз», як і раніше, високий, грати в футбол вони з позавчорашнього дня будуть на тих же правах, що й ми.
Що
. Футбольна збірна Косово.Де
. Домашні матчі проводить у Пріштіні, на 16-тисячніку «Сіті Стедіум», або на Олімпійському стадіоні імені Адема Яшарі (18 200) в Митровиці.Коли
. Перший матч в історії збірної Косово відбувся ще в 1993-му році (звичайно, з албанцями), але історичною датою після від'єднання стало 5 березня 2014-го року. До історії доторкнулася збірна Гаїті, пізніше вiзитом вшанували турки і сенегальці.Як
. Перша гра в історії закінчилася нульовою нічиєю, а два наступних матчі показали, що у косовар попереду long, long way. 1:6 від банди Теріма, потім 1:3 від зовсім кволого Сенегалу – «золоті хлопчики» явно не відповідали прізвиську. Але потім вони зібралися і вийшли на новий рівень: після перемог над Оманом (1:0) й Екваторіальної Гвінеєю (2:0) послідувала нічия з учасником Євро-2016. І звичайно, це знову були албанці.З ким
. Біля керма косовської федерації футболу стоїть Фадiль Вокрi – один із знакових персонажів для всього народу. Він викликався в збірну Югославії – ту, яка на ЧС-1974 їздила за медалями і очевидно входила в число найсильніших в Європі – і демонстрував там результативність в 0,5 гола за гру. Він грав в Європі: за його плечима два сезони в «Фенербахче» та рік у французькому «Німі». Нарешті, він просто багато забивав: в 363 матчах Фаділя в професійній кар'єрі забитий 121 м'яч. Ще в 2008-му він був обраний президентом Футбольної Федерації Косово – тоді ще ніким не визнаної, забитої, напівлегальної – і, треба визнати, свою роботу виконує добре.Ще більш сакральна для таких команд посада головного тренера. Альберт Буньяку не зробив видатоі ігровоі кар'єри, в 28 років повісив бутси на цвях і почав тренувати. У його послужному списку робота асистентом в шведському «Кальмарi», самостійний досвід в «Оребру» – і вже дев'ять років він працює зі збірною Косово. Оригінальний, звичайно, кар'єрний виток – буває, що клуби купують олігархи, що вони виходять в елітний дивізіон, а тут збірна отримала доступ до матчів з Німеччиною та Іспанією.
Для чого
. Є стійке відчуття, що Косово в своєму футбольному шляху не обмежиться простим нагадуванням, що є така збірна, 10 разів на рік. Балкани – це срібна жила спорту, тут можуть бути перебої з геніями, але добротних і середніх футболістів тут ростуть тисячі. Тому і країна зі 166-ою площею і 147-м населенням на планеті може виставити непоганий склад.Пенальті у «голден бойз» б'є Берсант Целiна – 19-річний півзахисник, якого і в «Ман Сіті» вважають головним талантом академії. Примітно, що його не відпускають з клубу в оренду і планують в новому сезоні підпускати до основи. Воротар Самір Уйкані з головою занурений в італійський футбол: до 27 років він вже пограв/посидів в запасі за «Палермо», «Новару», «К'єво», «Торіно» й «Латiну». Просто величезне число косовар виступає за клуби Першої та Другої Бундесліг: це Вальмір Сулеймані ( «Ганновер»), Еніс Алуші ( «Санкт-Паулі»), Фанол Пердедай ( «Франкфурт»), Ерол Зейнулаху (берлінський «Уніон»)… Але цікавіше інше.
Згідно із законом в збірну Косово можуть піти всі уродженці цього регіону, навіть якщо до травня 2016- го вони були заграні за інші збірні. Багато любителів футболу повинні пам'ятати Крістіана Карамбе, який виграв зі збірною Франції чемпіонати світу та Європи. Так ось, він не француз (більш того, не співав гімн в пам'ять про приниження французами його батьків) і виступав за «Ле Бльо» тому, що його батьківщина – Нова Каледонія – не входила в ФІФА. Після здобуття каледонцев у 2004-му році нового статусу Крістіан мав повне право змінити збірну.
Карамбе своїм правом не скористався, але це не означає, що його проігнорують інші. Кращий бомбардир косовар Альберт Буньякi віддав німецьким клубам 8 років і викликався в збірну Швейцарії в 2009-10 рр., але зараз виступає за «голден бойз». А взагалі народилися на косовській землі набагато більш яскраві персонажі:
- Джердан Шачiрі. Блискучий універсальний півзахисник, добре грав в мюнхенській «Баварії». Зараз став одним з лідерів «Сток Сіті» і допоміг Хьюзу перейти з бий-біжи на яскравий, якісний футбол;
- Валон Бехрамі. Ще один хороший хавбек, який пограв в «Фіорентині» і «Наполі». Зараз він допоміг «Вотфорду» без проблем залишитися в АПЛ.
- Альмен Абді. І знову гравець «Вотфорда». Альмен виграв купу титулів з «Цюріхом», а потім потрапив в мережу Джампаоло Поццо – до Англії він грав за «Удінезе». Хороший, якісний вінгер.
- Лорiк Цана. Просто легендарний гравець, містер Жовта Картка. Цей опорник претендував на різні рекорди за кількістю попереджень і зараз, після «ПСЖ», «Марселя» і «Лаціо», дограє в «Нанті». Лорiк – перший гвардієць в історії збірної Албанії.
- Етріт Беріша. Запасний воротар «Лаціо», дуже якісно підміняє Маркетті.
А якщо ще згадати гравців, які народилися на чужій землі, але мають косоварскіе коріння, склад ризикує стати топовим. У сім'ї батьків, що виїхали від війни, виросли Граніт і Таулант Джаки, вони відмінно грають за «Боруссію» (М) і «Базель» відповідно. А Аднан Янузай досі котується як талант топ-рівня і в новому сезоні спробував свої сили в Дортмунді й «МЮ» (правда, безуспішно).
Все питання в тому, чи захочуть великі гравці переходити з інших збірних в рідну. Патріотизм – річ хороша, але взагалі-то всі ці люди або будуть на Євро-2016, або, як Аднан Янузай, планують грати в фінальних турнірах в майбутньому. Можна знову провести паралель з клубом-новачком ліги: важко починати, всi кращі вже в інших командах… Але ці проблеми проходять з часом. У перспективі Косово може бути не слабкішим за Албанію і сильнішим за Чорногорію зі Словенією.
Віталій Пасічний