З велетенською цікавістю прочитав розлоге інтерв'ю голови комітету арбітрів України - Лучіано Лучі на об'єктивному та анітрішечки не заангажованому інтернет-ресурсі. Наважуся припустити, інтерв'ю це і є відповідь та реакція на мій фільм-розслідування «Золотий свисток».
Інакше як пояснити цитати сеньйора Лучі про «бананову республіку», відповіді на запитання про знання англійської мови і опікування клубами-господарями бригади арбітрів на кожному матчі. У такій ґрунтовній розмові бос українських арбітрів чомусь забув прокоментувати польський арбітражний досвід, історію з п'яним арбітром Кузьміним чи розкрити деталі його зустрічі з екс-асистентом Першої Ліги Ігорем Маковеєм. Де він називав Ігоря «мудаком» та обіцяв сексуальну наругу з боку Колліни в разі зустрічі з ним.
І лише вчитайтесь у відповідь на запитання стосовно російських паспортів Юрія Вакса та Анатолія Жабченка: «Я пока не могу давать по этому поводу какие-либо комментарии - обязан дождаться решения Комитета по этике и честной игре». Десь я це вже чув. О, згадав! Так це ж відповідь Колліни у фільмі «Золотий свисток» на запитання з вигнанням за пияцтво екс-арбітра Прем'єр-ліги Андрія Кузьміна, а потім його повернення, з порушенням регламенту, в Першу Лігу. «Не знаю, не можу, не чув, нічого не скажу», - і справді, Лучіано Лучі є в кого вчитися мистецтву такої риторики. Чи навпаки? А з того, що озвучив голова комітету арбітрів, було вдосталь цікавого. Розглянемо... Ось цитата: «Именно поэтому к сентябрю 2010-го мы рекомендовали для проведения международных матчей четырех молодых арбитров - Евгения Арановского, Сергея Бойко, Александра Дердо и Юрия Можаровского». І одразу питання: «Чи не той це арбітр Дердо, про якого вже не вперше так впевнено заявляє Олег Орєхов? Чи не той це син Віктора Дерда, якого влітку 2010-го понизили в Першу Лігу (подейкують, він вже поїхав на збір арбітрів Першої Ліги) і за якого батько «порішав» в кулуарних перемовинах з новоприбулим Колліною. Хоча є красномовний приклад, одночасно з Олександром Дердо тоді понизили ще одного рефері - Євгена Венгера. Так от, Дердо повернувся в Прем'єр-лігу, а Венгер - ні. У Венгера, схоже, не виявилося батька в структурі комітету арбітрів України. Читайте також: Колишній арбітр ФІФА розповів про корупцію в українському футболі. А який заголовок: «Каждое назначение арбитра - продуманное решение». Просто гляньте на цей офіційний документ. Сезон 2012/13. Два останні домашні матчі «Металіста», який тоді рвався до другого місця у чемпіонаті і до участі в Лізі чемпіонів. Я не бачив ніде, щоб одного і того ж арбітра призначали на два поспіль домашніх матчі. І не просто на матчі, а проти головних конкурентів клубу в боротьбі за «срібло». Ну і так маленька довідка: Юрій Можаровський - зі Львова. Тодішній головний тренер «Металіста» Мирон Маркевич - зі Львова. Чистий збіг, ну які тут можуть бути теорії змови. Як і є збігом, що обидва матчі «Металіст» тоді виграв, що і допомогло йому стати «срібним».
Все той же Можаровський в інтерв'ю Лучі виглядає приреченим, бо не знає англійської мови. Ось цитата: «Даже четвертому арбитру без английского - никак. Юрий сам ограничил свой профессиональный рост». Зачекайте! Якщо Можаровський не знає англійської, то чому він досі арбітр ФІФА? Як він може судити міжнародні матчі? Нонсенс! І яке геніальне пояснення цього керівника про синів та батьків. Сеньйор Лучі приводить приклад Говарда Вебба, чий батько був арбітром. Це, до речі, того Вебба, який судив в 2010-му фінали Ліги чемпіонів та чемпіонату світу? Ах, точно, сам Лучіано це уточнює. Лише погляньте на цей список:
Усього 9. Вчитайтеся - дев'ять (!!!) чинних арбітрів, чиї батьки були арбітрами і частина з яких наразі працює в комітеті арбітрів або в структурі Федерації футболу України. Хотілося би побачити від Лучіано Лучі приклад іншої країни. Із таким же розвиненим непотизмом в арбітражному корпусі. Ну і маленький факт. Для роздумів. За підсумками минулого 2015 року, з Другої Ліги до Першої Ліги було переведено низку арбітрів. За дивовижним, повторюю, дивовижним збігом обставин, у класі підвищились - Олексій Деревінський та Олександр Шандор. Нічого такого, судять же люди, час рости, шляхом їхніх легендарних батьків. Які, от несподіванка, обоє нині працюють в структурі комітету арбітрів. Які матчі і якого рівня судив Говард Вебб, ви вже знаєте. Він, син арбітра, до речі. Не забули?! А які матчі судив, наприклад, Олександр Дердо? Чи Ярослав Козик? Чи, може, Сергій Бойко? Отой Бойко, який дав двічі фінальний свисток в матчі третього кваліфайн-раунду Ліги Європи. Чекаю від цієї чудової дев'ятки побиття. Та хай навіть повторення арбітражного рівня Говарда Вебба. Сам Лучіано Лучі із ним їх порівняв.
І дуже цікавий момент. Бос українських арбітрів погоджується з тим, що це, мовляв, неправильно і непрофесійно, коли арбітра зустрічають, селять, годують, возять клуби-господарі кожного матчу бідь-якої ліги чемпіонату. Лучі навіть приводить у приклад рідну Італію, мовляв, там всім займаються самі арбітри, незалежно від клубів. І далі резюмує: «Мы предпринимали несколько попыток изменить порядок вещей, но столкнулись с целым рядом бюрократических препятствий.» Тобто Лучіано Лучі фактично підписується під тим, що вони не можуть, не готові, чи, може, не хочуть робити реальні зміни в українському арбітражі? Але зачекайте, коли прийшов тандем Колліна - Лучі, за їхньою вимогою в арбітрів з'явилися перемовні гарнітури, біп-система, відеосервер для розгляду та аналізу моментів матчів. А такий важливий і серйозний крок, як зробити своїх же арбітрів повністю незалежними, їм не вдалося? Впродовж цілих 6 років? Тобто тандем Колліна - Лучі фактично прийняли ці умови гри, які сприяють до корупції та підкупу українських арбітрів? А чи боровся за це італійський дует? Не вистачило сил? Авторитету? Оце підсумок роботи в Україні італійського дуету? Ага, ми забули ще фізичні тести. Так, саме ті тести, де результати вписуються від руки. Ну є ж цитата Лучі: «Наши судьи отлично готовы физически». Тобто, це про ті тести зізнається у моєму фільмі Ігор Маковей, який їх же свого часу і здавав: «Потрібно комусь - дописали кілька сотих. Не потрібно - відмінусували! «Це про ті зміни на краще так натякає Лучіано Лучі впродовж усього свого інтерв'ю? Ну і ніби ненароком, сеньйор Лучі похопився стосовно перебування Колліни в Україні: «Раз-два в месяц он приезжает в Дом футбола, но даже сейчас, когда его нет в Украине, мы с ним на связи». Ви добре запам'ятали. Колліна буває в Україні мінімум раз на місяць. А іноді і двічі. Але у мене є інші дані. І я готовий довести, що це не так. Пропоную Колліні на черговому прес-клубі показати свій паспорт. Із відмітками в'їзду та виїзду в/з нашої країни. Жодного оприлюднення персональних даних, лише дати. Прес-клубу, я до речі, з нетерпінням чекаю вже дев'ятий місяць поспіль! Ніхто більше не чекає? Може, у колег будуть запитання? Долучайтесь - обговоримо! А хочете байку? А може, і не байку, а правду життя, з 25-ма свідками присутніми. Ця історія сталася кілька років тому, на планових щорічних зборах арбітрів у лютому, в Туреччині. Про такі збори, до речі, розповідає Лучі в цьому інтерв'ю: «А мы даже съемочную группу приглашали на тренировочные сборы, чего в Италии точно никогда не было». Так, от - збори, готель, харчування all inclusive. Вечеря традиційно в таких готелях має часові проміжки, в цьому від 19:00 до 21:00. Лучі Лучіано прийшов рівно о 19:00, сів їсти. А частина арбітрів прийшла о 19:45, до 21:00 вдосталь часу. Побачивши їх, Лучіано Лучі почав кричати на них синім криком: «Чому ви прийшли пізніше? Вечеря рівно о 19:00, ви повинні бути чітко в цей час». А згодом звернувся до помічників: «Перепишіть прізвища тих, хто запізнився, як тільки сезон відновиться, всім їм - місяць штрафу. Місяць щоб вони матчі не судили!» Дуже цікава та пізнавальна історія. Сеньйоре Лучіано, запросіть нашу знімальну групу на таку непересічну подію. Із радістю відзнімемо та поділимося з глядачами! І на десерт - найцікавіше. Довідка на початку інтерв'ю: «С 2008 года - судейский наблюдатель УЕФА. Сейчас в этой должности представляет ФФУ (вместе с Василием Мельничуком, Игорем Ищенко и Владимиром Петровым). Последний на сегодня международный матч, на котором работал Лучано Лучи, – четвертьфинал Лиги Европы-2015/16 Манчестер Юнайтед - Ливерпуль.» (Колеги, виправте, це матч 1/8 фіналу).
Тобто я правильно зрозумів, ФФУ і сам Лучі не приховують факт: Лучіано Лучі представляє країну - Україна на посаді делегата на матчах під егідою УЄФА. Ще раз: італієць презентує Україну. Ні, він не представляє країну Італію, де всі місця, вочевидь, вже заброньовані його співвітчизниками. Тобто, я правильно зрозумів: Лучіано Лучі відібрав це місце у представника України? Чи можливо таке? Наскільки законно це? Хоча... Якщо в нас чемпіонат України судять арбітри з російськими паспортами, то виходить, чому від України не може працювати іноземець? У цій країні, вочевидь, все можливо. І Лучіано Лучі, схоже, вміло цим користається.