- Ви задоволені переходом Дениса в турецький «Бешикташ» і тим, як складається його кар'єра?
- Кар'єрою на даний момент не зовсім задоволені не я, не він, але це життя, все що не робиться - на краще. Вважаю, в будь-якому випадку, це крок вперед, прогрес і досвід.
- Що вас найбільше вразило в Туреччині?
- Стамбул - красиве місто з прекрасною історією. Там нам все дуже подобається. Але спочатку було важко - все-таки, зовсім інший менталітет, люди, культура, плюс, присутній мовний бар'єр, адже далеко не всі володіють англійською, так і побутові труднощі були. Турецькі солодощі? Я солодке не їм, так що ставлюся до них спокійно, спокуси немає.
- Чоловік не ревнує до гарячих турків?
- Ні, та й я не відчуваю якоїсь підвищеної уваги. Але і самотньою себе не відчуваю. Я можу спокійно перебувати вдома одна, завжди знайду собі заняття - книги, фільми, крім того, я вчу мови - знаю англійську, італійську, вивчаю іспанську. Турецький не вчу - це дуже важко. Також і займаюся в тренажерному залі, так що мені завжди є, чим зайнятися.
- У якій ще команді вам би було цікаво побачити свого чоловіка?
- Мені все одно - аби йому було добре, він грав, і ми відчували стабільність, -
наводить слова Валерії «КП».