Петр Чех («Челсі»)
Прийшов в «Челсі» в той же період, що і Моурінью. Згодом став одним з найкращих воротарів за всю історію прем'єр-ліги.
Хав'єр Дзанетті («Інтер»)
Завсідник «основи» і капітан «Інтера», який підкорив Лігу чемпіонів УЄФА в 2010 році. Його непоступливість немов уособлювала тренерську філософію Моурінью.
Джон Террі («Челсі»)
Захисник-воїн, на якого Моурінью міг цілком покластися - навіть незважаючи на те, що португалець якийсь час тримав Террі в запасі під час другого перебування біля керма «Челсі».
Рікарду Карвалью («Порту», «Челсі» і «Реал»)
Надійний центральний захисник. Один з ключових футболістів того «Порту», якому в 2004 році вдалося виграти Ліга чемпіонів. Пізніше грав у Моурінью в Лондоні і Мадриді.
Ешлі Коул («Челсі»)
Символ сталості. Коул невтомно орав ліву бровку по ходу найуспішніших сезонів Моурінью в «Челсі».
Френк Лемпард («Челсі»)
Улюбленець Моурінью, якщо у нього взагалі є такі. Лемпард практично не випадав зі складу та демонстрував завидну працьовитість протягом багатьох років. А ще він частенько забивав.
Деку («Порту» і «Челсі»)
Португалець був ключовою фігурою в «Порту» і «Челсі», хоча не відрізнявся такою ж потужністю, як типові гравці Моурінью.
Естебан Камбьяссо («Інтернаціонале»)
Ще один незамінний боєць в одній з найбільш зіграних команд Моурінью, один з ключових гравців «Інтера» в сезоні 2009/10.
Кріштіану Роналду («Реал»)
Голи, голи і ще раз голи.
Дідьє Дрогба («Челсі»)
Фізично потужний і агресивний івуарієць був чудовим лідером лондонської команди, чиї успіхи грунтувалися на вдалих контратакуючих діях.
Дієго Міліто («Інтер»)
Два голи аргентинця в фіналі Ліги чемпіонів увінчали блискучий сезон, під час якого «Інтер» несподівано завоював три трофеї.