Захисник України просить називати «Вова Орден» і не використовувати фотографії, на яких чітко видно обличчя. Не тому, що боїться за себе, а щоб не наражати рідних і близьких на небезпеку. Орден оберігає позиції України в районі Маріуполя, на момент інтерв'ю перебував в Юр'ївці. На війні з перших днів, майже одразу після Майдану.
- Настрої хлопців залежать від стану справ на передовій. Ми мало живемо новинами з цивільного життя. Трохи не вистачає бойових дій, якщо чесно. Сюди ж прийшли рішучі чоловіки, щоб звільнити свою землю.
- Ну цією новиною всі жили, я маю на увазі, повернення Надії Савченко...
- В 2014 році, на початках, я воював в «Айдарі» і там про Савченко всі з повагою говорять. Щоправда, звільнити героїню ми могли ще в серпні 14-го, в нас тоді було багато полонених кацапів, псковських десантників, казачків та іншого всякого цього непотребу. Ми могли її виміняти ще тоді. Але наказ був здавати цю «шваль» в СБУ, а звідти вони пропадали невідомо куди. А нашим хлопцям в цей час відрізали руки, ноги, вуха в москальській неволі. Це те, що я знаю точно!
- Лише футбол дозволяє відволіктись?
- Мабуть, можна так сказати. Зараз на Євро готуємо колективні перегляди на великому екрані. Хлопцям це потрібно...
- Коли востаннє були на матчі на трибунах?
- 6-го травня в Маріуполі на матчі «Іллічівець» - «Динамо-2». За час війни вже забули, як це все виглядає, то трохи розважилися.
- Як Вам, як фанатові «Динамо», останній трансфер киян - перехід Олександра Гладкого з «Шахтаря»?
- Я вболіваю з 1975 року. Бачив багато тренерів і навчився не спішити з висновками. Колись навіть рішення Лобановського намагалися поставити під сумнів. Треба час. Не хочеться «вчити» Реброва. Добре, якщо він взяв цього футболіста, а не йому нав'язав Суркіс. Але загалом до отаких бігунців по клубах ставлення не може бути особливо «теплим».
- А яке ставлення серед захисників до нехай і короткого, але все ж вояжу Євгена Селезньова до Росії?
- У всіх свідомих українців, фанатів ще з «союзних часів» ставлення до цього категоричне. Їхати розважати кацапів своєю грою не можна. В 1985 році з «Динамо» в московське «Торпедо» перейшов Леонід Буряк. Тоді і з'явилась пісенька «пасматрі на мудака Лєаніда Буряка». Згодом після трансферу Ващука в «Спартак» її підлаштували під цього екземпляра. Якщо ти патріот, то в Росії тобі нема що робити.
- Селезньов же лише сім'ю прогодувати хотів...
- Хай «сємєчкі» продає - більше заробить, ніж в «Кубані».
- Але ж Селезньов - герой, ось і зброю іменну з рук президента України отримав...
- Це маразм. Футболісти мають отримувати «золоті м'ячі» і «бутси». Це тільки теперішній президент продовжив традицію Кучми та Януковича, вони так розкидувалися званнями. Зброя має бути зароблена в бою. Це все!
- На передовій багато фанатів захищає Україну. А чи зустрічали знайомих по фанатському «двіжу» по той бік фронту?
- Один на один - ні! Але вони точно є на боці ворога. І не лише росіяни, а й ті, хто вболівав за українські клуби. Знаю позицію московських фанатів, то там начебто не підтримують Путіна у війні з Україною. Але все ж виродків вистачає.
- Свого часу російських фанатів довелось поганяти під час матчів...
- Одного разу приїхали у Львів підтримати дружні «Карпати» в матчі проти ЦСКА. Ну і відповідно почали їхніх ганяти по місту. Ховалися кацапи, хто де міг. Забігаємо на вокзал залізничний, а там сидить хлопець і тримає в руках газету «За вільну Україну». Тільки з переляку тримав її верх ногами. Ну розумієте, що далі було...
На фото Вова Орден крайній зліва.
- Як виступить збірна України на Євро?
- Не люблю прогнози. Михайло Фоменко - нормальний тренер. Єдине, хочеться, щоб команда знала, що на усій передовій від Щастя до Широкиного за них тримають кулаки справжні чоловіки!
- Свого лідера збірної України назвете?
- Вже після часів Андрія Шевченка в нас більше колективна «банда».
- Трійку фаворитів цьогорічного Євро назвете?
- Однозначно, німці, а далі «вистрелити» може будь-хто.
- Найважчий момент за ці останні роки війни пригадаєте?
- Ніколи не забуду 18 лютого на Майдані. Ніхто нічого не розумів, просто гинули люди. Це найстрашніше. Легше, якщо можна так сказати, було навіть в серпні 2014-го року на Донбасі. Пам'ятаю першого вбитого побратима - Ореста. Це був лютий того ж 2014-го. Важко це все...
- Про що мрієте?
- Про перемогу і щоб знову піти на сектор.
- Який матч би хотіли побачити?
- Будь-який перший, що «Динамо» гратиме...