- Підсумковим результатом кваліфікації ви, зрозуміло, залишилися задоволені. А що скажете саме про гру збірної України? -
питає Федецького UEFA.com
.
- Знаєте, перед стартом відбіркових матчів складалося враження, ніби путівка на ЄВРО вже у нас в кишені. Чомусь вважалося, що у нас слабка група, і ми просто зобов'язані з неї вийти. Однак перший же матч проти Словаччини, який ми програли, показав силу цієї команди і дав зрозуміти, що це реальний претендент на поїздку до Франції.
Звичайно, той фарт, який супроводжував словаків у Києві, в якійсь мірі залишався з ними до кінця кваліфікації. Але і ми, врешті-решт, показали хороший футбол і виконали завдання - нехай і тільки через «стики». Звичайно, нашим уболівальникам довелося спалити трохи більше нервових клітин, як і нам, втім. Тим яскравішими були емоції після матчу-відповіді зі Словенією.
- Наскільки особливим для вас був успіх у протистоянні зі словенцями в стикових матчах?
- Це бар'єр, який ми були зобов'язані подолати. Ми розуміли, що індивідуально сильніші за суперників. Але в нашій історії вже так траплялося: в 1999-му у збірної України був просто божевільний потенціал, і всі її вже бачили на ЄВРО-2000, але в підсумку вона програла саме Словенії. І ми десь хотіли виправити це вже в наш час. Слава Богу, вдалося! Ми показали дійсно класний футбол в першому матчі у Львові. У Словенії ж, напевно, заважала неймовірна відповідальність - за себе, команду і, звичайно ж, наших уболівальників, весь народ. У цей непростий для нашої країни період ми дуже хотіли подарувати їй таку важливу перемогу, тому, повторюся, просто не могли програти.
- Ви відчуваєте, як з кожним днем зростає ажіотаж серед українських уболівальників?
- Безумовно! Кінець сезону нагадував період перед «стиками»: куди не вийдеш, наприклад, в парк з дитиною, до тебе підходили, бажали удачі, говорили, що вірять в нас. Ось із вами розмовляю - і мурашки по шкірі біжать. Це був такий адреналін! У нас був такий настрій, що тепер я розумію: у Словенії просто не було шансів. Своєю грою і виконаною роботою ми заслужили вихід у фінальну частину. Скажу чесно, вже давно я кожен день засинаю і прокидаюся з думками про ЄВРО. Важко навіть уявити, що буде перед самим турніром. Упевнений, кров буде вирувати і у нас, і у вболівальників. Хоч ми і граємо далеко від дому, але не сумніваюся, що у Франції у нас буде фантастична підтримка.
- Не секрет, що в збірної України в першу чергу виділяють Євгена Коноплянку та Андрія Ярмоленка. Наскільки ці виконавці важливі для команди?
- Усі знають, що це гравці з неймовірною технічною базою. Мені дуже пощастило грати на правому фланзі безпосередньо з Андрієм, адже це дійсно футболіст топ-рівня. Від нього і від Жені багато в чому залежить весь малюнок гри збірної України. Саме через них багато суперників вже сприймають нас фаворитами. Я говорю не про ЄВРО, де рівень команд дуже високий. Але в деяких матчах опоненти діють від оборони або навіть глухого захисту, побоюючись індивідуальної майстерності Ярмоленка і Коноплянки.
Втім, у нас є і інші гравці, які здатні перевернути хід матчу. Загалом, на інших позиціях у нас теж відмінні футболісти, готові віддати все заради команди, підстрахувати партнера. На мій погляд, нинішній склад - один із найкращих за всю історію збірної України.
- Як би ви описали Михайла Фоменка, його методи та принципи?
- Перш за все - дисципліна. Дисципліна і самовіддача - тут я не скажу нічого нового. Для Михайла Івановича дуже важливим є чітке виконання тренерської установки з першої і до останньої хвилини. Він не дуже експресивний, але в душі, повірте, у нього емоції теж киплять. Він може і не кричати, але одного його погляду іноді досить, щоб ми зрозуміли, що він хотів сказати.
- ЄВРО-2016 для вас почнеться матчем проти Німеччини. Чого очікуєте від зустрічі з діючими чемпіонами світу?
- У цьому матчі для нас головне - дотримуватися наших принципів, про які я говорив вище: це максимальна дисципліна і неймовірна самовіддача. Звичайно, ми розуміємо, що таке збірна Німеччини. Це машина, в якій все працює майже ідеально. Ми повинні діяти дуже зосереджено протягом всієї гри, повністю віддаватися на полі і використовувати свої шанси.
Також дуже важлива взаємна підстраховка. Адже ти відповідаєш не тільки за себе, але і за свого партнера. Якщо нам це вдасться, то ми маємо право розраховувати на хороший результат, незалежно від того, хто нам протистоїть - Німеччина чи інша топова збірна.
- Що ви думаєте про інших суперників - Польщу та Північну Ірландію? І як взагалі оціните свою групу?
- Якщо в двох словах, то з такої групи ми повинні виходити. Так, це хороші команди, але з Польщею ми двічі грали в минулому циклі і обидва рази перемогли. Звичайно, там багато сильних гравців, а фігура номер один - Роберт Левандовські, який забиває практично в кожному матчі. Парі наших центральних захисників доведеться добре попрацювати, щоб впоратися з ним, але вони вже показували, що здатні на це.
Що стосується північноірландців, то це менш відома команда, але її ні в якому разі не можна недооцінювати. Вона практикує силовий футбол, з великою кількістю середніх і довгих передач. Так що в матчі проти неї головним буде виграти боротьбу. Якщо зробимо це і виграємо центр поля, то результат, думаю, буде на нашу користь.
- Перед збірною України стоять конкретні цілі на ЄВРО-2016? Наскільки далеко може дійти ваша команда?
- Перше завдання - вийти з групи. Якщо вийде, то далі кожен із нас просто повинен показати максимум, на що здатний.
- Що для вас особисто означає можливість виступити на ЄВРО-2016 зі збірною України?
- У цьому плані я б не став виділяти ЄВРО-2016. Головне - що для мене означає можливість грати за збірну. Це просто все! Це те, про що я мріяв все своє життя. У мене росте син, і коли я його питаю: «Синочку, за який ти клуб хочеш грати?» Він відповідає: «За збірну України!» По-моєму, це найкраща відповідь. У національну команду запрошуються кращі гравці, тому для мене збірна - це вже вершина. Я дуже пишаюся тим, що можу захищати честь рідної країни.