Населення Екса (скорочена назва міста) – 140 тисяч. Влітку тут на 2-3 градуси тепліше, ніж у Марселі. А от навесні відчутно холодніше: жорсткий північно-західний вітер – «містраль» – спричинює додатковий клопіт для сільського господарства і змушує місцевих тепліше одягатися.
Містечко розташоване біля підніжжя гори Сенкт-Віктуар, яку неодноразово зображав на своїх картинах один із найвідоміших експресіоністів Поль Сезан.
Пам’ятник Сезану
Сезан – найбільш відомий уродженець Екс-ан-Провансу. На його монумент ви у прямому сенсі слова можете наштовхнутися «на вході» до центру. Пам‘ятник висотою у людській зріст, фактично без постаменту. За плечима Сезана – рюкзак з пензлями та полотном для малювання, а сам мосьє дивиться на «Ротонду». Три статуї фонтану вказують на напрямки – Авіньон, Марсель і центр самого Екс-ан-Провансу.
Ротонда
Ліворуч від ротонди кафе із промовистою назвою «Ля Сезан» (про свого славетного земляка «ексівці» нагадують ледь не на кожному кроці), а просто за фонтаном – центральна алея міста – бульвар Мірабо, вкритий платанами. Високі зелені дерева творять неповторну красу основної міської променади, обабіч якої розташовано багато різноманітних кафе.
Кафе «Ля Сезан»
Екс-ан-Прованс
На центральній та найбільш відомій вулиці Ексу, як можна легко здогадатися, ціни – найвищі у місті. Але, якщо пройти трохи вглиб міста вузенькими вуличками, можна знайти значно більше закладів харчування з прийнятними цінами. Хоча дешево поїсти навряд чи вдасться, адже Франція – країна дорога.
Екс-ан-Прованс
Екс-ан-Прованс
На Мірабо влітку буде найбільш цікаво та гамірно. А поки спокій порушує лише циган-акордеоніст, котрий палко намагається зняти копійку у перехожих і у вашого автора теж, особливо коли бачить, що його фотографують.
Музика на вулицях Екс-ан-Провансу
Стару частину міста можна спокійно обійти за всю годину – це без поспіху і зазираючи до кожного закутку. Архітектурних принад не так багато, але вони є. Ось зокрема наприкінці бульвару Мірабо – пам’ятник Королю Доброму, що тримає у руках кетяг винограду.
Пам’ятник Королю Доброму
Собор Святого Спасителя – Кафедральний собор Ексу – здіймається над вузькими кварталами високою вежею. Його будували з XII до XVI століття. Просто перед храмом – площа, з іншого боку якої розташовано факультет політології. Взагалі, Екс – місто студентів, їх тут дуже багато, бо й закладів немало.
Собор Святого Спасителя
Ще одна архітектурна принада Ексу – «Плас Альбертас». Площа Альберта вважається найгарнішою у місті. Фонтан – один із сорока трьох, які були встановлені тут ще у римські часи. На Півдні Франції – посушливий клімат, отож саме через наявність води римляни й заснували Екс-ан-Прованс на цьому місці.
Центр Екс-ан-Провансу майже повністю пішохідний. Вулички – вражаюче вузенькі, але містяни не роблять собі з цього проблеми. Вони вже давно до цього прилаштувалися. Навіть цими щільними проїздами курсують автобуси-маршрутки.
А ще є чудові екомобілі, які за 60 євроцентів провезуть вас по найбільш цікавих місцинах центру Екс-ан-Провансу.
Маленького транспорту вистачає: моторолери-фургони доставляють все, що завгодно, багато хто з місцевих віддає перевагу одномісним автівкам, а ось така диво-машина наочно показує приїжджим зі Сходу, чому в Європі чисті вулиці.
Увечері майже всі центральні вулички закриваються для проїзду транспорту, але ніщо не завадить вам насолодитися вечірньою прогулянкою пішки. Містечко Екс-ан-Прованс дуже гарно підсвічується, тому спостерігати ті ж самі вулички й середньовічні будинки в іншому світлі буде справжньою насолодою.
Вечірній Екс
Взагалі на Півдні Франції Екс за аристократичність і спокій називають маленьким Парижем. Він яскраво контрастує на фоні гамірного й полікультурного Марселя. Жити в Екс-ан-Провансі спокійніше, але й дорожче теж: ціна на нерухомість тут вища, ніж у столиці провінції.
Затишок і спокій міста дозволять національній команді України бути обабіч галасу, що, у свою чергу, стане чудовою передумовою для сконцентрованої підготовки до матчів фінального турніру Євро-2016.
Олександр Гливинський, прес-аташе національної команди