Ще за місяць до Євро абсолютна більшість уболівальників навряд чи могли уявити прізвище цього футболіста в остаточній заявці збірної України. Богдан Бутко «пропав з радарів» у лютому 2015-го року, вирішивши, що для нього буде кращим продовжити кар'єру в чемпіонаті Росії.
В умовах відкритої агресії сусідньої держави проти України такий крок був сприйнятий багатьма як зрада, на що сам гравець заявив наступне: «Я вважаю, що переходи українців до Росії не повинні розглядатися під кутом політичної ситуації. У футболіста зовсім інше життя. Не потрібно вороже налаштовуватися на подібні переходи в російський чемпіонат. З усіх інших країн футболісти можуть переходити в Росію, а українці не можуть? Чому так? Я не вважаю це правильним. У футболістів кар'єра не така вже довга, а така політична ситуація може тривати і десять років. Чому тоді гравець не може виїхати в Росію, якщо його запросить хороший клуб, якщо надійде вигідна пропозиція? Це не зовсім правильно, на мій погляд».
«Футбол - поза політикою» - це мантра, яку повторюють майже всі колишні і нинішні гравці і функціонери. Лише небагатьом вистачає духу заявити про неприйнятність роботи на території окупанта. Більшість киває в бік звичайних «заробітчан», забуваючи лишень, що футболіст - персона публічна і попит з нього зовсім інший. Втім, дискусія на цю тему не закінчиться ніколи, тому ми констатуємо факт і спробуємо розібратися, чому Михайло Фоменко все ж зупинив свій вибір саме на Богдані.
З упевненістю можна сказати, що у Бутка були хороші вчителі. У сезоні 2010/11 він почав свій шлях у дорослому футболі під керівництвом Віталія Кварцяного, який взяв на виховання здібного гравця з донецького «Шахтаря». Тренер «Волині» особливо Бутка не балував, вимагаючи від нього постійного прогресу навіть в тих матчах, в яких він був кращим на полі. Така дисципліна і «пресинг» стали доброю школою для правого бека, здатного зіграти і в півзахисті.
Навчання продовжив Микола Павлов, який, бачачи в Богдані задатки лідера, зробив його капітаном «Іллічівця». Здавалося, ще трохи - і «Шахтар», якому і належить контракт футболіста, нарешті отримає гідного конкурента для Даріо Срни. Але спочатку особисті проблеми, а потім війна на Донбасі вибили нашого героя з колії.
Будемо відвертими, крім особистих фанатів, навряд чи хтось особливо стежив за виступами Богдана в «Амкарі». Більш того, не особливо віриться в те, що до Пермі дивитися за гравцем їздили представники тренерського штабу збірної. Під час березневого вікна Михайло Фоменко чесно зізнався, що вживу Селіна і Путівцева не бачив, але скористався рекомендаціями колег і ЗМІ. Те ж саме, швидше за все, вийшло і з Богданом.
Між тим, в російському чемпіонаті Бутко був на хорошому рахунку. За весь сезон він відіграв за «Амкар» 27 матчів, що є третім показником в команді. Граючи в захисті, Богдан став одним з лідерів за кількістю результативних передач. Ведучий рубрики «Наші за кордоном» Леон Вургафт в своїх оглядах неодноразово наголошував, що Бутко був одним з найстабільніших і ефективних гравців пермської команди.
Але одна справа отримати виклик в розширений склад, зовсім інша - потрапити в фінальну заявку. Богдан Бутко своїм шансів скористався сповна. І тут не обійтися без паралелі з Микитою Каменюкою, якого він, власне, і витіснив зі списку «23-х». Капітан «Зорі» в складі збірної дебютував у грі з Кіпром, але помітно нервував, через що своїх кращих якостей проявити не зміг. Михайло Фоменко використовував Богдана в грі з Румунією, і той зіграв досить непогано, особливо що стосується підтримки атаки.
Звичайно, на Євро Бутко вийде на поле лише в разі крайньої необхідності. Але якщо така трапиться, Михайло Фоменко використовує саме того футболіста, на якого розраховує. Чи виправдає Богдан довіру, це покаже тільки гра.
КЛЮЧОВИЙ МОМЕНТ
Ризикнемо припустити, що саме на підставі другого тайму матчу Румунія - Україна і було прийнято рішення на користь Богдана як підстраховки для Артема Федецького або В'ячеслава Шевчука.
УНІКАЛЬНИЙ ФАКТ
З нинішнього складу збірної України в заявці синьо-жовтих на Євро-2012 були 12 гравців. Богдан Бутко - в їх числі. Більш того, він не тільки був, але і виходив на поле, чим не може похвалитись, наприклад, В‘ячеслав Шевчук. У поєдинку третього туру групового етапу проти Англії Богдан замінив Артема Мілевського на 77-й хвилині, що, втім, ніяк не вплинуло на результат.