— До старту чемпіонату Європи залишилися лічені дні. Яке місце у вашому житті займе цей турнір?
— Як і будь-який уболівальник, я з нетерпінням чекаю початку ЄВРО-2016 і по можливості буду дивитися матчі. Побачити все, звичайно ж, не вийде, але найголовніше і цікаве постараюся не пропустити.
Пріоритет - звісно, збірна України. За нею я завжди стежу з особливою увагою, переживаю, вболіваю. Дуже хотілося б побувати на одному з матчів команди. Шансів, якщо чесно, небагато: у мене в цей період намічений дуже щільний графік виступів на турнірах в Німеччині та Англії. Але не виключаю, що утвориться вікно - і тоді неодмінно спробую вирватися у Францію. На перший поєдинок збірної точно не попаду, а от на другий або третій - може бути.
— Як вболівальник зі стажем скажіть, який матч синьо-жовтих викликає у вас найяскравіші спогади?
— Домашній проти Північної Ірландії в кваліфікації ЧС-1998. Я тоді був ще хлопчиськом і вперше потрапив на заповнений майже під зав'язку «Олімпійський». Неймовірні враження! Особливо з урахуванням того, що зі мною трапився курйоз. Коли наші забили гол, який у підсумку став переможним, я від захвату застрибав, але, отримавши поштовх у спину, відлетів на кілька рядів нижче. На щастя, там мене все-таки впіймали, так що обійшлося без травм.
А буквально днями я переглядав серію пенальті в матчі 1/8 фіналу ЧС-2006, коли Україна пройшла Швейцарію. Теж емоції дуже сильні. Олександр Шовковський був просто чудовий. А Артем Мілевський вразив своєю «панєнкою». Щоб так бити 11-метровий у такому важливому матчі, потрібно бути або повністю феєричним, або неймовірно впевненою у собі людиною.
— Багато футболістів небайдужі до тенісу. Грають в тенісбол, а є й такі, хто непогано c ракеткою управляється...
— Точно знаю, що в київському «Динамо» досить великих шанувальників тенісу. У їх числі - головний тренер команди Сергій Ребров. До речі, коли я в Києві, ми разом з ним виходимо на корт - в парі. Для любителя він грає на дуже хорошому рівні. Різкий, хитрий, відмінно рухається. Іноді дістає такі м'ячі, що залишається тільки дивуватися. Словом, небезпечний суперник.
— Значить, у вас є можливість обговорювати футбол з професіоналами. Кого ви бачите головним фаворитом ЄВРО-2016?
— Хоча у фіналах єврокубків цієї весни знову грали три іспанські клуби, назву збірну Німеччини. Вона добре і, що важливо, дуже рівно укомплектована, хоча Марко Ройса, напевно, німцям буде не вистачати. Головне полягає в тому, що у німецької машини, як правило, все технологічно вивірено: і підготовка, і склад, і ігрові взаємодії. Вражають і результати цієї збірної на останніх турнірах. Починаючи з 2006 року вона незмінно або чемпіон, або медаліст першостей світу та Європи. Приголомшлива стабільність!
— Саме Німеччина стане першим суперником України на ЄВРО-2016. Як вважаєте, у підопічних Михайла Фоменка є шанси на позитивний результат у цьому матчі?
— Ну а чому ні?! На такому рівні шанси сторін в будь-якому матчі спочатку 50 на 50. Ще не відомо, як у цей день піде гра у суперника, нехай навіть він вважається сильним. Нашій команді, вважаю, під силу зачепитися за очки. Мені здається, рахунок 0:0 або 1:1 в матчі Німеччина - Україна цілком реальний. І такий результат можна було б вважати позитивним для нас.
Ну і зустріч з чинними чемпіонами світу - це ж так цікаво! Для самих футболістів в першу чергу. Це як для мене вийти на корт проти Джоковича або Федерера. Саме в таких матчах можна реально перевірити свої сили і можливості, показати найкраще з того, на що ти здатний. У футболі, звичайно, трохи по-іншому. Тут у кожного гравця ще зо десять партнерів, які можуть допомогти один одному. Але принцип той же, - сказав Стаховський ru.uefa.com.