Для Мартіна Аткінсона матч між Німеччиною та Україною не був простим, - про це UA-Футболу сказав експерт, екс-арбітр ФІФА Мирослав Ступар. То вже честь і хвала англійцеві, що він зумів залишитися непомітним і майже бездоганно довести цей матч до фінального свистка.
- Гра була динамічною, достатньо жорсткою, але не грубою. Це якраз відповідало стилю арбітра – він дозволяв футболістам боротися. Лише там, де мали місце підніжки або неправильні підкати, то Аткінсон зупиняв гру, - каже експерт. – В цілому ж, Аткінсона майже не було помітно на полі; головними діючими особами були футболісти.
Зі своїм досвідом, з резюме поліцейського Аткінсон чудово розуміє, що таке футбол і дозволяє боротися. Були розмови про епізод на 88-й хвилині в контексті того, що був привід призначати пенальті у ворота німців начебто за фол Нойєра проти Селезньова. Але я там не бачу ніякого приводу для одинадцятиметрового. Нойєр був попереду, Селезньов вступив з голкіпером в єдиноборство, хотів випередити воротаря, а Нойєр елементарно корпусом заблокував нападника. Це нормальне явище.
Гол, який українці забили на 39-й хвилині, був з явного положення «поза грою». Ярмоленко, який відправив м'яча до сітки, був в правильному положенні, але Федецький, в напрямку якого й пішла передача і який дезорієнтував захисників та воротаря, був в офсайді, - зазначив Мирослав Ступар.
Варто зауважити, що за три дні чемпіонату Європи найвищий клас суддівства продемонстрували Ріццолі і Аткінсон. В першого був непростий матч Англія – Росія, в другого – поєдинок за участю збірної України, але обоє арбітрів продемонстрували найвищий рівень. Можна дискутувати відносно інших матчів, зокрема, Швейцарія – Албанія, Уельс – Словаччина, в яких судді не контролювали повністю гри, але й там, на щастя, не було результативних помилок. Поки що все чітко, - резюмував Мирослав Іванович.